Образні вислови в мові жителів

села Глинська, що на Сумщині,

та навколишніх сіл

 

Укладачі:

Володимир Пархоменко

Тетяна Рябенька

Ніна Петрович

Ярина Малик (Рокитянська)

 

 

Під редакцією Володимира Пархоменка

 

 

 

Проект інтернет-сторінки

www.glinsk.com.ua

 

2007-2008

 

 

 

 

 

 

ДО ЧИТАЧА

Український етнограф і фольклорист Матвій Номис (Симонов) ще у 1863 році опублікував книжку «Українські приказки, прислів'я і таке інше». Там зібрано понад 12 000 зразків того «і такого іншого». Книжка цікава ще й тим, що біля кожного виразу вказано, де він записаний – наприклад, Лівобережжя, Роменський повіт, Лохвицький повіт і т.п.

Читаючи ту книжку (а вона перевидана в 2004 році), кожен наш земляк може помітити, що багато з прислів'їв і приказок, записаних у наших краях ще Номисом півтора століття назад, він знає з дитинства, бо чув їх у рідному селі. Редактор цієї збірки не полінувався виписати з тієї книги біля 750 прислів'їв, знаних ним з дитячих років, класифікувати їх на свій лад та доповнити тими, котрих у збірці Номиса не знайшлося.

Після створення Інтернет-сторінки www.glinsk.com.ua до цієї справи приєдналися її активні користувачі Тетяна Рябенька, Ніна Петрович, Ярина Малик, зусиллями яких збірка збагатилася ще майже на більш ніж на дві тисячі образних глинських висловів. При цьому було вказано також імена деяких наших земляків – характерних вживачів тих чи інших приказок, частини з яких вже немає на цьому світі.

Саме собою виходить, що в Глинську вживаються і вислови, привнесені з сусідніх сіл. Адже їхні мешканці часто в Глинську навчалися, працювали, одружувалися і нерідко переїжджали до Глинська назовсім. Найкращі з їхніх характерних висловів підхоплювали глинчани і ці вислови, таким чином, входили до глинської мовної скарбниці і, відповідно, також потрапили до цієї збірки.

Те, що вийшло з усієї тієї роботи, і пропонується увазі читачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Коротко про укладачів:

 

Володимир Пархоменко – народився в Глинську в 1949 році. В 1966 році закінчив Глинську середню школу. Живе і працює в Києві.

Співавтор «Нарису історії Глинська». Почесний громадянин села.

 

Тетяна Рябенька – народилася в Глинську в 1983 році. В 2000 році закінчила Глинську середню школу. Працює в Києві.

 

Ніна Петрович – народилася 1950 року у Волошнівці. В 1957-1966 роках училася в Глинській середній школі. Живе і працює в Києві.

 

Ярина Малик (дівоче прізвище Рокитянська) – народилася в Глинську в 1980 році. В 1997 році закінчила Глинську середню школу. Тимчасово живе і працює в Бразилії.

 

 

Укладачі висловлюють вдячність Олексію Пархоменку за створення інтернет-сторінки www.glinsk.com.ua, що уможливило об'єднання їхніх зусиль для створення цієї збірки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРО БОГА

1.     Бог його знає!

2.     Всі під Богом ходимо.

3.     Все Боже, тільки гріхи – наші.

4.     Без Бога ні до порога. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

5.     Без Божої волі й волос з голови не спаде.

6.     Не так буде, як баба каже, а як Бог дасть.

7.     Якби б Бог слухав чередника, то вся б череда за літо видохла.

8.     Плануй, небораче, а Бог переіначе.

9.     Бог не теля – баче звідтіля!

10. Сам Бог велів (щось зробить).

11. У Бога все приготовлено (про несподівану зміну).

12. На Бога надійся, а сам не плошай.

13. Господь терпів, і нам велів.

14. Береженого і Бог береже.

15. Бозя свариться! (показуючи дитині на ікону).

16. Не гніви Бога!

17. Бог дав – Бог взяв.

18. Та Бог з тобою!

19. Іди з Богом!

 

ДО БОГА

20. «Боже, поможи!» – «Казали боги, шоб і ви помогли!».

21. Боже, поможи і нікому не кажи.

22. Поможи, Боже, нежонатому, а жонатому й жінка поможе.

23. Забрав, Боже, сили, то забери й мислі (про жінок).

24. Бережи нас, Боже, од суми, од тюрми та од лихої жони.

25. Боже, борони од огню, води і злої жони.

26. Дай, Боже, пам’яті.

27. Господи, одверни й заступи!

 

ВІТАННЯ

28. «Здорові були!» або «Здоров був!»

29. Драстуйте-драстуйте, та (світла) не застуйте.

30. Драстуй-драстуй, парень красний. – чуте від Махатила Семена Костьовича

31. Драстуй, як не шуткуєш. – чуте від Махатила Семена Костьовича

32. Здоров-здоров! Явився, не запилився.

33. Драстуйте! – Доброго здоров’я!

34. Привєт од старих штіблєт! – чуте від Рокитянського Петра Миколайовича

35. О! Здрасті, я ваша тьотя! Приїхала з Києва, буду у вас ночувать!

 

ДОБРІ ПОБАЖАННЯ

36. На здоров’я!

37. Великий рости та здоров будь!

38. Нехай тебе Бог оборонить.

39. Нехай великий (чи здоровий) росте та щасливий буде!

40. Бог не без милості, козак не без долі.

41. Будь здорова, як корова, і красива, як свиня.

42. Будь здоров! Хай тобі аби шо!

43. Шоб тебе коники не з’їли!

44. Шоб тобі лад був!

45. Шоб тобі добро було!

46. Шоб ти був живий і здоровий!

47. Ну, кріпіться!

 

НА ДОБРЕ СЛОВО, НА ДОБРІ ПОБАЖАННЯ

48. Твої б слова – та Богові в уші.

49. Твоїми б устами та мед пить.

50. Твої слова, як бальзам на рану (або на душу).

 

ПРИКАЗУВАННЯ В ДИТЯЧИХ РОЗМОВАХ

ТА В РОЗМОВАХ З ДІТЬМИ

51. Люлі-люлі-люлі, налетіли гулі...

52. Чук, чук, наловив дід щук,

баба рибку пече,

сковорідка тече.

53. Чук, чук, наварив дід щук,

баба губи надула – не полуднувала! – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

54. Пішла киця по водицю

та й упала у криницю,

пішов котик рятувать

за ушечки витягать! – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

55. Обізяна без кармана

загубила кошельок,

а міліція споймала,

посадила на горшок.

А горщок гарячий,

обізяна плаче.

56. Іди-іди, дощику,

зварю тобі борщику

у новому (або в полив'яному) горщику.

57. Дощику, припусти.

Нас додому не пусти.

58. Вийди-вийди сонечко

на дідове полечко,

на бабине зіллячко,

на наше подвір’ячко! – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

59. Ліс (вказуючи на чуприну), поляна (на лоб),

горбик (на ніс), яма (на рот),

циця, циця,

пуп, мазниця.

60. Тра-та-та, тра-та-та,

сіла баба на кота,

поїхала до попа.

Попа нема дома,

поїхав по дрова,

не по дрова – по лозу,

казав: «- Зайця привезу!». – чуте від Пархоменко Параски Іванівни

61. Єроплан! Єроплан!

Посади мене в карман,

а в кармані пусто,

виросла капуста! (коли пролітав літак)

62. (Сидиш) в серединці – в золотій (обісраній) ряднинці, по краях – в обісраних (золотих) раях.

63. А тобі – завидно! Шо у тебе видно!

64. А тобі завидно! Під носом павидло!

65. І мій батько, і твій батько

були добрі козаки:

посідали коло хати

та й заревли, як бики. – чуте від Колодяжного Аркадія Омеляновича

66. Кажу, кажу, кажу,

зарізав дід козу,

повісив на ломаку –

дивіться, діти, в сраку.

67. Раз, два, три, чотири,

чорти бабу підчепили

і сорочку зняли,

прочуханки дали. – чуте від Пархоменка Тимофія Федосійовича

68. Тише, свиня пише,

а кабан діктує,

а свиня не чує.

69. Гей, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.

 

ДИТЯЧІ ЛІЧИЛКИ

70. Солома, полова, дишло – вийшло!

71. Котилася торба

з великого горба,

а в тій торбі – хліб, паляниця.

Кому доведеться, той буде жмуриться.

72. Раз, два, три, чотири, п’ять,

я іду шукать.

Хто не заховався –

я не винуват.

73. Стакан, лимон, вийди вон. Стакан води - вийди ти.

74. Вийшов мєсяц  із тумана,

вийняв ножик із кармана,

буду рєзать, буду біть,

з кем останешся дружить.

75. На златом крильце сідєлі:

царь, царєвич,

король, королєвич,

сапожник, портной.

Хто ти будеш такой?

 

ПОВЧАННЯ СТАРШИХ

76. Ласкаве телятко дві матки ссе.

77. Покірну голову меч не січе.

78. Вода камінь точить.

79. Не міряй всіх на свій аршин.

80. По собі не суди.

81. Лучче синиця в руках, чим журавель у небі.

82. Дальше положиш – ближче візьмеш.

83. Одрізаного не приставиш.

84. Клин клином вибивають.

85. Готуй сани влітку, а воза взимку.

86. Риба шукає, де глибше, а людина – де лучче.

87. Всякому овочу свій час.

88. Раніше сядеш – раніше злізеш.

89. Вольному воля, спасенному – рай.

90. Послідня в попа жінка (відповідають, коли хтось каже, що ця , наприклад, чарка вже послідня).

91. Ложки мимо рота не пронесеш.

92. Дорога ложка до обіду.

93. Якби знав, де впадеш – подушку (соломку) підстелив би.

94. Не бери дурного в голову і важкого в руки.

95. Сльозами горю не поможеш.

96. Москва на сльози не вдаряє.

97. Терпи, душа, - спасенна будеш. – чуте від Чуб Марії Семенівни

98. З пісні слова не викинеш.

99. Хто споре, той гівна не стоє.

100.                   Хто тоне, той і за соломину хватається.

101.                   Стидно в кого видно або кому нема чого показать.

102.                   Дешева рибка – пагана юшка.

103.                   На безриб’ї і рак – риба.

104.                  На безриб’ї і сам раком станеш. – чуте від Устіченка Анатолія Володимировича

105.                   Не буде баба дівкою.

106.                   Скільки не кажи «мед», а в роті солодше не стане.

107.                   Індик думав, поки в борщ попав.

108.                   Індик думав, поки здох.

109.                   Одна паршива овечка все стадо паганить.

110.                   Пожалів вовк кобилу, оставив хвіст і гриву.

111.                   Сила є – ума не нада!

112.                   Кого ми хочемо, ті нас не хотять.

113.                   Нове сито - на кілочку.

114.                   Сапожник без чобіт, плотник без воріт.

115.                   Хароша Маша, та не наша. - чуте від Махатила Семена Костьовича

116.                   Людина сама собі не ворог.

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ

117.                   Підождіть: прийде коза до воза сіно смикать.

118.                   Прийде коза до воза і скаже «Ме!».

119.                   Прийде война, попросиш хліба.

120.                   Земля кругла, десь за углом зустрінемося.

121.                   За двома зайцями не женись, бо ні одного не піймаєш!

122.                   Не лізь на рожон!

123.                   Не винось сміття з хати.

124.                   Не лізь не в своє діло.

125.                   Бездонної бочки не наллєш.

126.                   Поки сонце зійде, роса очі виїсть.

127.                   Один в полі не воїн.

128.                   Пропадеш ні за копійку.

129.                   Носе вовк овець – понесуть і вовка.

130.                   Поспішиш – людей насмішиш.

131.                   Не грайся з огнем – обпечешся.

132.                   Не кажи гоп, поки не перескочиш.

133.                   Не сутулься, бо горб на спині виросте.

134.                   Не будь білою вороною, а то свої заклюють.

135.                   Не плюй в колодязь, пригодиться води напиться.

136.                   Не копай другому яму, сам у неї попадеш.

137.                   Не смійся з старого, сам такий будеш.

138.                   Не пнися, бо пуп розв’яжеться.

139.                   Не пнися, бо всересся.

140.                   Не спи багато, бо верба з сраки виросте.

141.                   Не купайся після Іллі – верба з сраки виросте.

 

ЗАСТЕРЕЖЕННЯ

142.                   З чим чорт не шуткує, поки Бог спить! – чуте від Петрович Галини Григорівни

143.                   Шо посієш, те й пожнеш.

144.                   Під лежачий камінь і вода не тече.

145.                   В тихому болоті чорти водяться.

146.                   Не спитавши броду, не лізь у воду.

147.                   Скоро казка кажеться, та не скоро діло робиться.

148.                   Шо написано пером, не вирубиш тупором.

149.                   Не все те золото, шо блистить.

150.                   Будь тише води, нижче трави.

151.                   З вовками жить, по-вовчому вить.

152.                   Шила в мішку не сховаєш.

153.                   Чужа душа – темний ліс.

154.                   Тиха вода греблі рве.

155.                   Капля камінь точить.

156.                   Там добре, де нас нема.

157.                   Не зарікайся од суми і од тюрми.

158.                   Робота дурних любить.

159.                   Хто везе, тому накладають.

160.                   Дивись, не накаркай.

161.                   Не передай куті меду.

162.                   Не вмієш срать, не мучай сраку.

163.                   Заморисся пиль глотать в сиру погоду!

164.                   На двох стільцях не всидиш.

165.                   Не ти перший, не ти й останній!

166.                   Зарубай собі на носі!

167.                   Будеш лікті кусать, та буде пізно.

168.                  Буде каяття, та не буде вороття. – чуте від Пархоменко Анастасії Тимофіївни

169.                   І дітям своїм (і десятому) закажи.

170.                   Сам кашу заварив, сам і розхльобувать будеш.

171.                   Тобі того не бачить, як своїх ушей.

 

СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ: МЕТОДОЛОГІЯ

172.                   Навчай дитину, поки поперек лежанки лежить.

173.                   Чим би дитя не бавилось, аби не плакало! – чуте від Петрович Галини Григорівни

174.                   Зірвав на ньому злість.

175.                   Читає нотації.

176.                   Ти шо, з дуба впав?

177.                   Чого стовбичиш?!

178.                   Чого дивишся, як баран на нові ворота?

179.                   Не вмієш – не берись!

180.                   Хоть кажи йому, хоть не кажи.

181.                   Кажи, кажи, а йому – як горохом об стіну!

182.                   До нього доходить, як до жирахви.

183.                   Хоч ти йому кілок на голові теши!

184.                  В одне ухо влетіло – в друге вилетіло! – чуте від Рябенької Валентини Володимирівни

185.                   І ухом не веде!

186.                   По сто разів повторять не буду!

187.                   Куди тебе несе лиха година?

188.                   Сиди дома і не рипайся.

189.                   Чого нюні розпустив?

190.                   Не скигли!

191.                   Не канюч!

192.                   Реве, як бугай!

193.                   Де ти взявся на мою голову?

194.                  Шо ти мовчиш, як води в рот набрав?

195.                  Ти йому слово, а він тобі десять! – чуте від Рябенької Валентини Володимирівни

196.                  Його хрести, а він каже «Пусти!». – чуте від Шуби Миколи Івановича

197.                   Ти йому – про образи, він тобі – про гарбузи.

198.                  Та ти грамотний, та не дрюкований. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

199.                   Ще молоко (на губах) не обсохло старших учить.

200.                   Сопливий ще.

201.                   Бить би тебе, та нікому!

202.                   За тобою глаз та глаз!

203.                   На язик грамотний, а як до діла…

204.                   Заткнися, і сопи собі в дві дирочки!

205.                   Сиди і мовчи собі в тряпочку!

206.                   Стряхни пиль з ушей!

207.                   Я вже більше забув, чим ти знаєш.

208.                  Знаєш ти, як їдять та тобі не дають. – чуте від Колодяжного Аркадія Омеляновича

209.                  Багато знатимеш – рано постарієш. – чуте від Петровича Миколи Івановича

210.                   Яйця курицю не учать.

211.                   Дай, Боже, нашому теляті вовка ззїсти.

212.                   Прикуси язика!

213.                   Не огризайся.

214.                   Сядь крячкою!

215.                   – О! (при здивуванні)

– «О» – кругле! (тобто нічого дивуватися) - чуте від Рокитянського Петра Миколайовича

216.                  – Тату, дірка!

– Дірка в штанях, а то – отвір! – чуте від Рокитянського Петра Миколайовича

217.                   А шо то? Вже в (предмета, який «учень» крутить у руках) голова заболіла?

218.                  Дід твій лисий так робив і тебе навчив! – чуте від Пархоменко Анастасії Тимофіївни

219.                   Іч, розмріявся! Спинку зломиш! (так застерігав циган циганча, яке збиралося кататися верхи на лошаті, якого циган ще й не вкрав)

220.                   А смоли гарячої не хочеш?

221.                   Не мороч мені голову!

222.                   Тобі сам Бог не вгодить.

223.                   Менше балакай, більше слухай!

224.                   Шо рота одкрив? Дивися, муха влетить!

225.                   Кажда гнида – задом кида!

226.                   Це ще тільки квіточки, а ягодки будуть.

227.                   Оце комусь кислиці сняться.

228.                   Твоє діло маленьке.

229.                   Твоє діло теляче.

230.                   Не твого свинячого ума діло!

231.                   А тобі – зась, насери та й грайсь!

232.                   Не жуй соплі!

233.                   Не стій над душею!

234.                   Згинь з перед очей!

235.                   І на очі (мені) не попадайся!

236.                   – Більше не буду, - винувато говорить дитина.

- А більше й не нада, – відповідає мама чи тато.

 

СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ: СИСТЕМА СТИМУЛІВ

237.                   Дам дубця (говорять малим дітям, які не слухаються).

238.                   Получиш лопалки (або дрина).

239.                   Ось я тобі язика одріжу (або наколю язика)! (малим дітям, які вживають погані слова).

240.                  Ти шо, березової каші хочеш? – чуте від Пархоменка Тимофія Федосійовича

241.                   Ой, комусь змелеться!

242.                   Попаде тобі на оріхи.

243.                   От я тобі дам пам’ятного!

244.                   Я з тебе дурь виб’ю!

245.                  Я з тебе сирицю вимну! – чуте від Пархоменка Григорія Тимофійовича

246.                   Я тебе в порошок зітру!

247.                   Дам духопела!

248.                   Дам гацапарки!

249.                   Юшкою вмиєшся!

250.                   Шкуру здеру!

251.                   Ти ще в мене й не такої заспіваєш!

252.                   (Чогось бажаного) не побачиш, як своїх ушей!

253.                   Терпи, козак, отаманом будеш!

254.                   Взяв за зябра.

 

СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ: СИСТЕМА ОЦІНОК

255.                   От салепА (Солоха, Мотря)! (тобто роззява)

256.                   От роззява!

257.                   От транда івановна!

258.                   Ляпалка. – чуте від Рокитянської  Наталії Михайлівни

259.                   От довбня вільхова!

260.                  Тупий, як сибірський валянок. – чуте від Рябенького Сергія Миколайовича

261.                   Дурний, аж світиться.

262.                   Кугут, кирик, йолоп!

263.                   Дєцький сад!

264.                   Слухняний, як вухо. – чуте від Петрович Галини Григорівни

265.                   Шкодливий, як кошеня.

266.                   Дурне, як вербові дрова. – чуте від Петрович Галини Григорівни

267.                  Дурне, як свиріпа. – чуте від Чуб Марії Семенівни

268.                   Розумний, як жидівське теля. – чуте від Колодяжного Аркадія Омеляновича

269.                   Молоде – зелене.

270.                  Зріст волячий, а ум – телячий. – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни

271.                   Теля Боже. – чуте від Рокитянської Наталії Михайлівни

272.                   От турок (туркеня)! – чуте від Рокитянської Наталії Михайлівни

273.                   Вумний, як вутка! ( або Вумний, як вутка, тільки отрубів не кушає).

274.                   Наказаніє господнє!  – чуте від Чуб Марії Семенівни

275.                   Учи-учи – одні двойки! – чуте від Рябенького Сергія Миколайовича

276.                   З тебе (шось), як з мене балярина.

277.                   Хіба мати винувата, шо дитина дурнувата!

278.                   Страшне й сумне! (або страшне, сумне і політичне).

279.                   Молодий та ранній.

ШКІЛЬНА НАУКА

280.                   Вік живи, вік учись.

281.                   Май розум!

282.                   Голова не тільки для того, шоб шапку (картуза) носить.

283.                   Не крутись, як дзиґа.

284.                   Шо ти крутишся, як у тебе шило в сраці!

285.                   Не лови ґав!

286.                   Дивись в оба!

287.                   В тебе шо, каша в роті?

288.                   Він йому в рота дивиться (слідкує за кожним словом).

289.                   Закрий рот, бо ворона (муха) влетить.

290.                  (Щоденник забув!) А голову (дома) не забув? – чуте від багатьох вчителів

291.                   Не знав, не знав, та й забувся! – чуте від багатьох вчителів

292.                   Ти шо, в лісі виріс?

293.                   Наука не йде в голову без дрюка.

294.                   Крути мозгами!

295.                   Вічно він задніх пасе.

296.                   Йому скажи, покажи, ще і в рот положи!

297.                   В рот положи та ще і розжуй.

298.                   Ні в зуб ногою.

299.                   Знає назубок.

300.                  Чиє б мичало (нявчало), а чиє б і мовчало. – чуте від Лазоренка Івана Савича

301.                   Воно то конєшно, ну шо ж. – чуте від Пошивайла Миколи Трохимовича

302.                  Ти ще не бачив смаленого вовка. – чуте від Сеника Володимира Андрійовича

303.                   В тебе вовчі думки (додому хоче).

304.                   Любопитство аж розпирає!

305.                   Оце їхали-їхали та й приїхали...

306.                   Змішав грішне з праведним.

307.                   Не можеш двох слів зв’язать.

308.                   Толком не розібрався, тільки по вершкам похапав.

309.                   Де твої сіркові очі? – чуте від Козел Ліди Семенівни

310.                  Наша пісня гарна, нова, починаймо її знову. – чуте від Покасовської Віри Михайлівни

311.                   Йому ведмідь на ухо наступив.

312.                   Будеш волам (коровам) хвости крутить! (як погано вчитимешся).

313.                   Тобі його за плечима не носить (про знання, вміння).

314.                   Підобрав ключик до серця (зумів знайти підхід).

315.                  О, аж на ногах повищала (після якоїсь похвали)!  – чуте в школі

316.                   За одного вченого десять невчених беруть (дають).

317.                  Заочно вчиться – як через скло цілуваться. – чуте від Кривозуба Івана Дмитровича

318.                   Хто на шо вчився. – чуте від Петрович Галини Григорівни

319.                   Вік учись, а дурнем помреш.

 

СХВАЛЬНІ ОЦІНКИ

320.                   Іч, сидить, як гриб.

321.                   Мале та натоптувате.

322.                   Кулик – невелик, а все ж таки пташка! – чуте від Кулика Олексія Івановича

323.                   Він – рання пташка.

324.                   І ми не ликом шиті.

325.                   І ми не пальцем роблені.

326.                   Йому це (зробить), як раз плюнуть.

327.                   (Кого хочеш) заткне за пояс.

328.                   Парубок – як орел.

329.                   Тільки зірок з неба не знімає.

330.                   Без нього – як без рук.

331.                   От кінь з яйцями (про бідову молодицю)!

 

ПРО ВДАЧУ (ХАРАКТЕР)

332.                   Думає, шо схватив Бога за бороду.

333.                   Привик жить на дурницю.

334.                   Літає, як скажений.

335.                   Ти йому в очі сци (плюй межи очі), а він каже, шо дощ іде.

336.                  Без його й вода не одсвятиться. – чуте від Огієнко Наталії Махтеївни

337.                   Хазяйнує, як у себе дома.

338.                   Його й ладаном не викуриш.

339.                   Ні стида, ні совісті.

340.                   Далеко піде, якшо міліція не остановить.

341.                   Ради красного слівця не пожаліє і отця.

342.                   Ляпає язиком.

343.                   Триндить, як базарна баба.

344.                   Балака багато, а слухать нічого.

345.                   В нього язик, як помело. – чуте від Петрович Галини Григорівни

346.                   Він, як курка – одне яйце знесе, а сокорить на весь світ.

347.                   Танцює під чужу дудку.

348.                   Пальці вєєром, соплі пузирьом.

349.                   Молодець проти овець, а проти молодця сам вівця.

350.                   Впертий, як осел.

351.                   Впертий, як сто баранів.

352.                   Він такий, шо і в ложці води втопиться.

353.                   Смирний, як ягня.

354.                   І мухи не обідить.

355.                   На ньому всі їздять.

356.                   На ньому всі, кому не лінь, воду возять.

357.                   Волочиться, як собачий хвіст.

358.                   Шкодливий, як кіт.

359.                   З нього, як з гуся вода.

360.                   Не бачить далі свого носа.

361.                   З ним каші не звариш.

362.                   Його вже не переробиш.

363.                   Це не (ім'я), а торба з дустом.

ПРО РОЗУМ, РОЗУМНОГО, ЗНАВЦЯ

364.                   Мудрим ніхто не вродився, а навчився.

365.                   Які літа — такий ум!

366.                   Шо голова, то й розум.

367.                   Скільки людей, стільки й думок.

368.                   Людей питай, а свій розум май!

369.                   Учиться ніколи не пізно.

370.                   У сусіда ума не позичиш.

371.                   Якби той ум спереду, шо тепер ззаду!

372.                   Лучче з розумним загубить, чим з дурним знайти.

373.                   (Якоїсь промашки) дурний не помітить, розумний не покаже виду.

374.                   Лучче нехай  розумний полає, чим дурний похвалить.

375.                   Всі розумні заднім умом. – чуте від Петровича Миколи Івановича

376.                   Розумний, як твого батька діти.

377.                   Краса – до вінця, а ум – до кінця.

378.                   По одежі стрічають, по уму проважають.

379.                   З його люди будуть!

380.                   В нього є іскра Божа!

381.                   Це – розумного батька дитина.

382.                   І швець, і жнець, і на дуді грець.

383.                   Знає все, як старий (говориться про малого).

384.                   Метикуватий (кмітливий, розумний).

385.                   В нього руки на всі штуки.

386.                   Він такий, шо і з вареного яйця курча висидить.

387.                   Він на тому собаку з'їв.

 

 

ПРО ДУРНЯ

388.                   Дурних не сіють, не жнуть – вони самі родяться.

389.                   За дурними не треба в Київ їхать, їх і тут повно.

390.                   На наш вік дурних хватить.

391.                   Дурний, як пень.

392.                   Дурний, як довбня.

393.                   Дурне, як вівця.

394.                   Дурне, як курка.

395.                   Дурний, аж гуде.

396.                   Дурний, як сало без хліба.

397.                   Дурний, як пробка, а голова, як коробка.

398.                   Дурний, больний і в сраку ранений.

399.                   Здоровий (тобто великий), а дурний.

400.                   Наша дура више всєх.

401.                   Волос довгий, а ум короткий (про жінок).

402.                   Ліва рука не знає, шо робить права.

403.                   Добра кума, тільки ума нема.

404.                   Високий до неба, а дурний, як (не) треба.

405.                   Дурний-дурний, та хитрий.

406.                   На голові густо, а в голові пусто.

407.                   Один розумний, а другий – ще розумніший!

408.                   Дурна, як ступа.

409.                   Носиться, як (дурень) з писаною торбою.

410.                   Виглядає, як дурень з кукурузи.

411.                   Ума, як у ракушки. – чуте від Клименко Ніни Іванівни

412.                   Притирений, приторможений, приморожений на морозі, пришелепкуватий, чумний.

413.                   Він якийсь не ввесь.

414.                   З-за угла мішком намаханий (прибитий).

415.                   Без царя в голові.

416.                   Пусти-вирвусь! (про осіб «без даху»)– чуте від Петрович Галини Григорівни

417.                   Олух царя небесного!

418.                   В голові не хватає клепки (чи просто у нього не хватає).

419.                   Ум за розум зайшов.

420.                   Шарики за роліки зайшли.

421.                   Криша поїхала.

422.                   Немає смальцю в голові.

423.                   Нема ума – ні купиш, ні позичиш.

424.                   Дурному свого ума не вставиш.

425.                   Нема ума – щитай каліка.

426.                   Ні ума, ні хвантазії.

427.                   Сила є – ума не нада!

428.                   Говоре – уші в’януть.

429.                   Язик довгий, ум короткий.

430.                   Розумна голова, та дурному попалась.

431.                   З дурного ума!

432.                   Дураку закон не писаний.

433.                   За дурною головою і ногам нема спокою.

434.                   Застав дурного Богу молиться, то він і лоба розіб’є.

435.                   Дурному не скучно й самому, сидить та регочеться.

436.                   Кому шо, а дурному – гуркало! – чуте від Петрович Галини Григорівни

437.                   Світи, жінко – надумався! (про яку-небуть дурну пропозицію)– чуте від Петрович Галини Григорівни

438.                   Лучче буть дурним, чим кучерявим.

439.                   Під носом зійшло, а в голові і не сіялось.

440.                   Оженився дурний, та й взяв дурнувату, та не мали, шо робить, підпалили хату.

441.                   В порожній бочці дзвону багато.

442.                   Дурень думкою багатіє.

443.                   Ділять шкуру невбитого ведмедя.

444.                   Дурний-дурний, а в люди вибився.

445.                   Дурак красному рад.

446.                  Не дурна, но дурному брат! – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

447.                   Дуракові недороблене не показують. – чуте від Кривозуба Івана Дмитровича

448.                   З дурнем заведешся (зчепишся) – сам дурним станеш.

449.                   З дурнем останній розум загубиш.

450.                   П’яний проспиться, дурний – ніколи.

451.                   Розумний не все каже, що знає, а дурний не все знає, шо каже.

452.                   Дурень на дурні сидить і дурнем поганяє.

 

ПРО БУВАЛОГО

453.                   То – стріляний горобець!

454.                   Знає, почім фунт лиха.

455.                   Цьому пальця в рот не клади – одкусить ( або: одхватить руку по лікоть).

456.                   Він тертий калач!

457.                   Спробував на своїй шкурі.

458.                   Бував у бувальцях.

459.                   Йому і чорт не брат.

460.                   Старого горобця на полові не обдуриш.

461.                   Старий кінь (віл) борозни не спортить.

462.                   Уміння за поясом не носить.

463.                   Він їм в зуби не дивиться!

 

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД: ВРОДА

464.                   Гарненьке, як янголятко.

465.                   Нічогенька (про симпатичну дівчину).

466.                   Гарна молодиця, справна.

467.                   Гарна, як квітка.

468.                   Як картинка.

469.                   Така гарна, як намальована.

470.                   Як писанка.

471.                   Візьмеш в руки – маєш вещ.

472.                   Куди твоє криве ружжо (захоплення)!

473.                   Можна з віника вбицця (захоплення)!

 

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД: НЕ-ВРОДА

474.                   Красива, як свиня сива! – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни

475.                   Гарна, як пугало в огороді.

476.                   З  лиця воду не пить.

477.                   Ні кожі, ні рожі.

478.                   Нема за шо оком зачепиться.

479.                   (На вид) як кікімора!

480.                   Як тіфозний.

481.                   Як вириганий.

 

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД: ГОЛОВА ТА ШИЯ

482.                   Шия, як мотузок. – чуте від Петровича Миколи Івановича

483.                   Шия, як у теляти хвіст.

484.                   Шия, як у жирахви.

485.                   Шия, хоч обіддя гни.

486.                   Голова, як казанок!

487.                   Голова, як довбня.

488.                   Лисий, як бубон.

489.                   Лисий, як коліно.

490.                   Лисина, хоч на коньках катайся.

491.                  На дурній голові і волос не росте. – чуте від Колодяжного Аркадія Омеляновича

492.                   Таку пачку од’їв!

493.                   Морда, як решето.

494.                   Морда кирпича просить.

495.                   Красний, як рак.

496.                   Як кров з молоком.

497.                   Рябий, як гороб'яче яйце.

498.                   Рябий, як зозуля.

499.                   Рот до ушей.

500.                   Зуби, як у коняки.

501.                   Уші, як вареники.

502.                   Ніс, як картошина!

503.                   Ніс, як у чаплі.

504.                   Соплі аж поза уші.

505.                   Очі сині, як волошки.

506.                   Очі, як у жаби.

507.                   Один глаз на Кавказ, а другий на Сєвер.

508.                   Брови, як шнурочки.

509.                   Борода, як у цапа.

 

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД: ВОЛОССЯ ТА ЗАЧІСКА

510.                   Волосся, як вороняче крило.

511.                   Чорне, як циганча.

512.                   Чуб, як в їжака.

513.                   Волосся, як дріт.

514.                   Волосся, як шовк.

515.                   Кучерявий, як баран.

516.                   Коса, як праник.

517.                   Кіски, як мишачі хвостики.

518.                   Засмоктана, як курка!

519.                   На голові як курі греблися.

520.                   На голові, як на Тарасовій хаті.

521.                   Заріс, як піп.

522.                   Зачіска «дощ іде, а ми скирдуєм».

523.                   Зачіска «я у мами дурочка».

524.                   Зачіска «нас бомбілі в сорок пєрвом».

525.                   Зачіска «я спала з ведмедем».

526.                   Зачіска «я упала з самосвала, тормозила головой».

527.                   Зачіска «взрив на макаронній фабриці».

 

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД: СТАТУРА

528.                   Справненька (про фігуру, комплекцію).

529.                   Легка, як пір'їнка.

530.                   Як оса (тонка талія).

531.                   Малий, як опецьок.

532.                   Високий, як каланча.

533.                   Здорова, як корова!

534.                   Здорова, як кобила.

535.                   Здоровий, як кабан.

536.                   Здоровий, як бик.

537.                   Здоровий, як бугай.

538.                   Товстий, як кабан.

539.                   Товста, як корова.

540.                   Товста, як діжка.

541.                   Талія, як балія.

542.                   Цицьки, як ворочки.

543.                   Плоска, шо доска.

544.                   Рівний, як струна.

545.                   Худа, як тріска.

546.                   Кожа та кості.

547.                   Худа, аж живіт до спини прилип. - чуте від Рокитянського Петра Миколайовича

548.                   Худий, як драбина.

549.                   Худий, аж ребра світяться.

550.                   (Худий) як скелет.

551.                   Худий, як тріска.

552.                   Худий - одні ребра стирчать.

553.                   Такий худий, що через живіт спину чуха.

554.                   Склад костєй і кружка крові.

555.                   Кістками торохтить.

556.                   Були б кістки, а м'ясо наросте.

557.                   Ноги, як у журавля.

558.                   Ноги, як у кавалєріста.

 

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД: ВБРАННЯ

559.                   Наяхтьорилась (у значенні нафарбувалась).

560.                   Вирядилася, як сімнадцятка.

561.                   Вирядився, як на свайбу.

562.                   Кудись наґоґошився. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

563.                   На ньому все мигтить. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

564.                   Сидить (костюм), як влитий.

565.                   На собаку мале, на кота велике. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

566.                   (Виглядає в чомусь) як свиня в наритниках.

567.                   (В головному уборі) як свиня під лопухом.

568.                   (Йому, їй шось) іде, як корові сідло.

569.                   Як блоха в скафандрі.

570.                   Понатягувала на себе, як капуста.

571.                   Як Попандопало (опудало).

572.                   Розхристаний.

573.                   Голий, як срака.

574.                   Обідраний, як старець.

575.                   Батько їхав і ворота не закрив (як у кого ширінька розстебнута). – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

576.                   Одягнув сраним наверх.

577.                   Сам на себе не схожий!

578.                   І рідна мати не взнала б.

 

ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД: ЧИСТОТА    

579.                   Гляди, сорока вкраде (тобто такий чистий, аж білий)! – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

580.                   Замурзався, як порося.

581.                  Замурзаний, як марасуда. – чуте від Пархоменко Анастасії Тимофіївни

582.                   Грязний, як свиня (як чорт, як сатана).

 

ПРО СМАКИ

583.                   На вкус і цвєт товариша нєт.

584.                   Кому наравиться піп, кому попадя, а кому – попова дочка.

585.                   Кому як повітка, а мені, як квітка.

586.                   Кому добрий кавун, а кому і свинячий хрящик.

587.                   Кожен по-своєму з ума сходить.

588.                   Старий хоче спать, молодий – гулять.

589.                   Кожен (чорт) в свою дудку грає.

590.                   Кому шо, а курці просо.

591.                   Я йому «стрижене», він мені – «голене».

592.                   Муляє очі.

593.                   «– У каждого свій вкус», сказав ідус, цілуя в сраку обізяну.

 

СПРАВИ ЛЮБОВНІ

594.                   Б’є клинці.

595.                   Стріляє очима.

596.                   Пускає бісики.

597.                   Пристав, як реп’ях.

598.                   Не дає проходу.

599.                   Страсті рвуть на часті.

600.                   Од горшка – три вершка, а цілувацця лізе.

601.                   Книжки в сумці, а п... на думці.

602.                   Шось хочу, а кого – не знаю.

603.                   Розпустила Дунька коси, а за нею всі матроси, розпустила Дунька лєнти, а за нею всі студєнти.

604.                   Куди піти, куди податься, кого найти, кому оддаться?

605.                   Як не бачу – душа мре, як побачу – з душі пре.

606.                   На ловця і звір біжить!

607.                   Дивиться, як кіт на сало.

608.                   Поглядає, як вовк на ягницю.

609.                  Втелющився.

610.                  Витає в небесах.

611.                  Од щастя на сьомому небі.

612.                   Аж дух перехопило!

613.                  Чого дивишся? Очі поламаєш!

614.                   Стоїть, як у вовка на морозі.

615.                   Дівчата, яка з вас не почата?

616.                   У неї вітер в голові.

617.                   Слабка на передок.

618.                   Танці-шманьці-обжиманьці.

619.                   Я вас люблю, я вами дишу, я вам зроблю малого Гришу.

620.                   Не буде діла, сказала біла.

621.                   Кіна не буде, кінщик напився.

622.                   Не милься, бриться не будеш.

623.                   Як усім давать, поламається кровать.

624.                   Не дала – не дуже й хотілося…

625.                   Розійшлись, як в морі кораблі.

626.                   Не поймав – так хоч зігрівся!

627.                   Хто кого лупить – той того любить.

628.                   Добрався, як вовк до кошари.

629.                   Сивина в бороду, біс в ребро.

630.                   Як гляне – серце в’яне.

631.                   Руки холодні – зате серце гаряче. Руки гарячі – значить, серце холодне.

632.                   Жени природу в двері, а вона у вікно влізе.

633.                   Кров не вода, а серце – не камінь.

634.                   Силою не будеш милою.

635.                   Любов зла, полюбиш і козла.

636.                   Припав, як муха до меду.

637.                   Любляться, як голубки.

638.                   Пустила козла в огород!

639.                   Реакція є, діти будуть.

640.                   (Пузо) вітром надуло.

641.                   Пузо вище носа.

642.                   В пелені принесла.

643.                   От і роби після цього людям добро.

644.                   Він мене прогнав, так я не схотіла.

645.                  Всі раді, шо в Химки хлопчик. – чуте від Пархоменка Григорія Тимофійовича

646.                   Чий бичок не плигав, а телятко – наше.

647.                   Стид – не дим, очей не виїсть.

648.                   На запитання «На кого схожа твоя дитина?» мати-одиначка відповідає «Сама на себе, а срака – на тебе!».

649.                   Не одкладай роботу на суботу, а любов на старість.

650.                   Стару любов іржа не бере.

 

ПРО ОДРУЖЕННЯ

651.                   Дівочий вік — як маків цвіт.

652.                   За вибірки Бог дасть перебірки. – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни

653.                   Засиділася в дівках.

654.                   Хоче заміж, аж труситься.

655.                   Добра дівка тільки тоді хату мете, як старости йдуть.

656.                   Найкраща дівка – засватана.

657.                   Кажна птиця найде свого Гриця.

658.                   З красивого лиця води не пити.

659.                   Тоді (він) буде жениться, як бики почнуть телиться.

660.                   Тебе женить? Хіба дрючком кругом хати!

661.                  Якби шия, а ярмо найдеться. – чуте від Огієнка Дмитра Миколайовича

662.                   Хоч і сова (наречена), аби з другого села. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

663.                   Вибирай жінку не в хороводі, а на огороді.

664.                   Як дівка – на всю улицю, як баба – на всю піч.

665.                   Заарканив.

666.                   Захомутала.

667.                   З Богом, Парасю, коли люди трапляються.

668.                   Отбехкали свайбу (тобто відгуляли).

669.                   Нехай ті плачуть, шо заміж ідуть.

670.                   Одрізана скибка (про видану заміж).

671.                   „Як його наказать?” - Ожени його, він і сам пропаде.

672.                   Жінка перва од Бога, друга од людей, а третя од чорта.

673.                   Не плач, небого, шо йдеш за нього, хай плаче він, шо бере таке стерво в дім.

674.                   Сива, як вівця, а не йде за вдівця.

675.                   Ненадовго старий жениться – як не вмре, то жінка покине.

676.                   Є з ким їсти-пить, та нема з ким говорить.

677.                   Не з багатством жить, а з людиною.

678.                   Од добра добра не шукають.

679.                   Була б Ганна панна, якби не шестеро дітей.

680.                   Нема дурних, поженилися!

 

ПРО СІМ’Ю

681.                   Як сім'я вмісті – так і душа на місці.

 

СІМ’Я: ЧОЛОВІК І ЖІНКА

682.                   Козак на коні, а дівка на гівні (тобто, молода має бути значно молодшою за молодого).

683.                   Поки не поберуться – любляться, а поберуться – чубляться.

684.                   Муж і жона – одна сатана. – чуте від Огієнко Наталії Махтеївни

685.                   З гарної дівки – гарна й молодиця.

686.                   Чоловік – голова, а жінка – шия, куди схоче, туди й поверне.

687.                   Куди голка, туди й нитка.

688.                   Хоч ох, та вдвох!

689.                   Які коні, такий віз, який їхав, таку й віз.

690.                   Шоб узнать чоловіка, треба з ним пуд солі ззісти.

691.                   Та на такого чоловіка (таку жінку) молиться нада!

692.                   Він їй в підметки не годиться.

693.                   Послухай жінку і зроби навпаки.

694.                   Чоловікові не всю сраку показуй (не все розказуй, шо знаєш).

695.                   Чого жінка не любить, того чоловік не з’їсть.

696.                   Брат любить сестру багату, а чоловік жінку здорову.

697.                   Розумна жінка чоловіка із біди вирятує, а дурна втокмачить.

698.                   Всі дівчата – голуб’ята, звідки ж ті кляті жінки беруться?

699.                   Жінка – не стінка, може подвинуться (або можна подвинуть).

700.                   Вскочив у гречку (про подружню зраду).

701.                   (Вона) світ собі зав’язала (тобто заміж вийшла).

702.                   Прожила за ним, як за пеньком висралася.

703.                   (В старості) лучче солом’яний чоловік, ніж золоті діти.– чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

704.                   Він вмер, хай лежить, а мені треба жить! – співала вдова на поминках одного глинчанина

705.                   Драний кожух – не одежа, чужий чоловік – не надежа.

706.                   Лучче сім раз горіть, чим раз овдовіть!

 

 СІМ’Я: МАТИ

707.                   Не та мати, шо родила, а та, шо виростила.

708.                   Рідна мати високо замахує, а помалу б'є.

709.                   Мати одною рукою б'є, а другою гладить.

710.                   У дитини заболить пальчик, у матері — серце.

711.                   Батькова лайка сильніша за материну бійку.

712.                   Шо то діти, шо то мати!

 

СІМ’Я: ДІТИ

713.                   Соловей співає, поки дітей немає.

714.                   В сім’ї не без урода.

715.                   Яке зіллячко, таке й сім’ячко.

716.                   Які мама й татко, таке й дитятко.

717.                   Яке коріння, таке й насіння.

718.                   Яка гребля, такий млин; який батько, такий син.

719.                   Ворона не виведе сокола.

720.                   І для сови її совеня найкрасивіше.

721.                   І сова хвалить своїх дітей.

722.                   Ну, вилитий батько!

723.                   Як викапаний (схожий).

724.                   Чужі діти бистро  ростуть.

725.                   Росте, як утя на воді.

726.                   У старшого сина дурна сила. – чуте від Нудьги Наталки Іванівни

727.                   Малі діти не дають спать, а великі – жить. – чуте від Нудьги Наталки Іванівни

728.                   Одна мати родить, та не один ум дає.

729.                   Од малих дітей голова болить, од великих – серце.

730.                   Малі діти – малі клопоти, великі діти – великі клопоти.

731.                   Один син – не син, два сина – півсина, три сина – ото тільки син.

732.                   Дочка – як ластівка: пощебече, пощебече та й полетить.

733.                   Діти хороші, як є в батьків гроші.

 

СІМ’Я: СВЕКРУХА,  ТЕЩА, НЕВІСТКА, ЗЯТЬ

734.                   Де сім хазяйок, там хата неметена.

735.                   Невісток багато, а хата не метена.

736.                   Невістка – як в горлі кістка.

737.                   Бурчить, як свекруха (або просто: як свекруха).

738.                   Любить, як гірку редьку.

739.                   Поїдом їсть.

740.                   «Хто всрався?» – «Невістка!».

«Так її дома нема» – «Так он її куфайка висить».

741.                   Цап – не скотина, зять – не людина, а невістка – чужа кістка.

742.                   Зять любе взять.

743.                   Вкусила тещу гадюка, так сама й здохла.

 

СІМ’Я: ДІД І БАБА

744.                   Хоч дід, як ворона, а все ж бабі оборона.

745.                   Дід за дугу, а баба вже на возі.

746.                   Баба сіяла горох  і сказала діду – ох!

747.                  Горе, шо дід бабу не поборе. – чуте від Пархоменка Олександра Григоровича

 

ПРО КУМІВ

748.                   Як воли мав – з кумою кумував, а як воли пропали, кумувать перестали.

749.                   Кому яке діло, шо кума з кумом сиділа!

750.                   Не гріх любить і куму, як немає кому.

751.                   Знехотя кум у куми порося з’їв.

752.                   Кума до кума хоч в решеті, а припливе.

753.                   Їхав до Хоми, а попав до куми.

754.                   Шо то за кума, шо під кумом не була?

 

ПРО СПОРІДНЕНІСТЬ

755.                   (Вони) одним миром мазані.

756.                   Ворон ворону ока не виклює.

757.                   Яке їхало, таке й здибало.

758.                   Яке стрело, таке й брело. – чуте від Огієнко Наталії Махтеївни

759.                   Рибак рибака (або козак козака) бачить здалека.

760.                   Яблуко од яблуні недалеко одкочується.

761.                   Вони – одного поля ягодки.

762.                   Зробив дядя на себе глядя.

763.                   Парочка – Семен та Одарочка!

764.                   Обоє рябоє.

 

ПРО СУМНІВНУ СПОРІДНЕНІСТЬ

765.                   Два друга з перепуга.

766.                   – Ти його знаєш?

– Ага, разом телят пасли.

767.                   Мій дід горів, а його (дід) сраку грів (такі родичі). – чуте від Петрович Галини Григорівни

768.                   Родичі – через дорогу навприсядки.

769.                   Родичі: на одному сонці онучі сушили.

770.                   (Він йому) сьома вода на киселі.

771.                   Куминої сестри молотник.

772.                   Василь бабі рідний Хведір.

773.                   Василь Дуньці сестра втретє. – чуте від Рябенької Валентини Володимирівни

774.                   Його мати моїй матері двоюрідна Параска.

775.                  Василь бабі сестра вперве. – чуте від Огієнка Дмитра Миколайовича

776.                   (Він) не нашого поля ягода.

 

ПРО СИРОТУ

777.                   (Сирота) без роду, без племені.

778.                   Сироту б'ють і плакать не дають.

779.                   Батько вмер – наполовину сирота, а мати – вся сирота.

780.                   І добра мачуха – все ж не рідна мати.

 

ПРО ДІМ, ХАЗЯЙСТВО

781.                   Хату руки держать.

782.                   Жінка держить хату за три угли, а чоловік за четвертий.

783.                   Двір хазяйським оком держиться.

784.                   Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки – хата.

785.                   У доброго хазяїна і соломинка не пропаде.

786.                   У дурного хазяїна і колесо з воза вкрадуть.

787.                   Дома і стіни помагають.

788.                   В своїй хаті і угли помагають.

789.                   На (своїй) печі і баба сміла.

790.                   Хата, як загін (велика).

791.                   Отбехкав, вибехкав хату (у розумінні побудував).

792.                  Хата (велика або гарно прибрана) – як церква. – чуто від Петрович Галини Григорівни

793.                  В хаті – як у церкві! (гарно прибрано). – чуто від Медуниці Миколи Михайловича

 

ПРО ОБОВ’ЯЗОК

794.                   Служить вірою і правдою.

795.                   Сказано – здєлано!

796.                   Взявся за гуж – не кажи, шо не дуж.

797.                   Дружба дружбою, а служба – службою.

798.                   Сказав, як зав'язав.

799.                   Сказав, як одрізав.

800.                   Хоч кров з носа.

801.                   Хоч лопни.

802.                   Дача любе оддачу. – чуте від Петрович Галини Григорівни

803.                   Кум не кум, а з груші злазь.

804.                  На те щука в ставку, шоб карасі не дрімали. – чуте від Петрович Галини Григорівни

805.                   Куди баран, туди і вся отара.

806.                   А він гне своєї.

807.                   Лопни, но держи хвасон!

 

ПРО ПРАЦЮ, РОБОТУ

808.                   Не помиляється той, хто нічого не робить.

809.                   Не святі горшки ліплять  – чуте від Рябенької Валентини Володимирівни

810.                   Більше діла, менше слів.

811.                   Дурне діло не хитре.

812.                   Ламать – не строїть.

813.                   Сім раз одмір, а раз одріж.

814.                   Хто раненько встає, тому Бог дає.

815.                   Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.

816.                   Куй залізо, поки гаряче.

817.                   Там ще і кінь не валявся.

818.                   Без охоти нема роботи.

819.                   Один з сошкою, десятеро з ложкою.

820.                   Трудяща, як бджілка.

821.                   Роботяща, як мурашка.

822.                   Весь день в трудах праведних.

823.                   Світу білого не бачить.

824.                   Ніколи і вгору глянуть.

825.                   Крутиться, як білка в колесі.

826.                   За день і не присіла.

827.                   Робе, як проклятий.

828.                   Робить, як чорний віл.

829.                   Очі бояться, а руки роблять.

830.                   Кожна кобила щитає, шо її віз найважчий.

831.                   Люблю Сивка за вдачу: хоч крекче, а везе.

832.                   Пнеться, аж очі вилазять.

833.                   Очі на лоба лізуть (від натуги).

834.                   Пихтить, як паравоз.

835.                   Старається, аж із шкури вилазе.

836.                   Упирається,  аж очі рогом лізуть.

837.                   Тягне лямку.

838.                   Рве жили.

839.                   Вперся рогом.

840.                   Не присідала.

841.                   До сьомого поту.

842.                   У вмілого руки не болять.

843.                   За одним присідом (кілька справ робить).

844.                   Була б шия, а хомут найдеться.

845.                   Вовка ноги годують.

846.                   Без труда не витягнеш і рибку із пруда.

847.                   Не напнешся – не висерешся.

848.                   У суботу – робота, а в неділю – похмілля.

849.                   Погнався за довгим рубльом.

850.                   Незмазаний віз скрипить, а змазаний сам біжить.

851.                   Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.

852.                   Тут того діла на один зуб.

853.                   Передні колеса кінь везе, а задні самі котяться.

854.                   Де воня, там і пахне.

855.                  Де вонька, там монька. – чуте від Журби Ївги Петрівни

856.                   Без гноячка не буває молочка.

857.                   У доброго хазяїна і свинка-господинка – чуте від Петрович Галини Григорівни

858.                   Початок – половина справи, а кінець – ділу вінець.

859.                   Хто в роботі, той і в турботі.

860.                   Не той урожай, шо в полі, а той, шо в коморі.

861.                   Як дбаєш, так і маєш.

862.                   Їдь, кобило, хоч три дні не їла!

863.                  Як собаку годують, так він і гавкає. – чуте від Кривозуба Івана Дмитровича

864.                   Працюй, як коняка, а їж, як собака.

865.                   Як Рябка годують, так Рябко і бреше.

866.                  Як грають, так і танцюєм, як платять, так і працюєм. – чуте від Кривозуба Івана Дмитровича

867.                   Фірма віників не в’яже.

868.                   Зробив діло – гуляй сміло.

869.                   Кінець – ділу вінець.

 

ПРО ХАБАРІ, КОРУПЦІЮ, ЗДИРНИЦТВО

870.                   Закон як дишло, куди поверни, туди й вийшло.

871.                   Сильний та багатий рідко винуватий.

872.                   Поставили цапа огород стерегти.

873.                   Своя рука владика.

874.                   Риба портиться з голови.

875.                   Дере три шкури.

876.                   Дере, як з рідного батька.

877.                   Зніме з тебе останню сорочку.

878.                   Хай воно йому піде на лікарство.

879.                   Защитив, як вовк овець.

880.                  Нема в кравця остачі, а у попа – здачі. – чуто від Петровича Миколи Івановича

881.                   Не підмажеш – не поїдеш.

882.                   Я на тому не розбагатію, а ви на тому не збіднієте.

883.                   Даром і чиряк не вискочить.

884.                   Суха ложка рот дере.

885.                   Рука руку миє.

886.                   Сховав кінці у воду.

887.                   У самого рильце в пушку.

888.                   Курка й та під себе гребе.

889.                   Тільки курка од себе гребе.

 

ПРО ЛІНОЩІ, БЕЗДІЛЛЯ

890.                   Робота – не вовк, в ліс не втече.

891.                   Од роботи коні дохнуть.

892.                   Ще не вечір.

893.                   Не бий ледачого.

894.                   На нього де сядеш, там і злізеш.

895.                   Палець об палець не вдарить.

896.                   Ані за холодну воду не береться.

897.                   Вміє тільки горобцям дулі давать.

898.                   Аби день до вечора.

899.                   З нього взятки гладкі. – чуте від Петровича Миколи Івановича

900.                   На одному місці і камінь мохом обростає.

901.                   Господиня: сорок грядок, одна диня.

902.                   Заміж – хоч зараз, а робить – хоч прибить.

903.                   А хто оце робитиме? Пушкін?

904.                   За лежанням посидіти ніколи.

905.                   Сидить на шиї і ножки звісив.

906.                   Сидить, як засватаний.

907.                   Сидить каменюкою.

908.                   Сидить сиднєм.

909.                   Сидить і не телиться.

910.                   Небо коптить.

911.                   Хоч би пальцем ворухнув.

912.                   Витрішки ловить.

913.                   Збирається, як свекір пелюшки прать. - чуте від Петрович Галини Григорівни

914.                  Зачепилася за пень, простояла цілий день. – чуте від Петрович Галини Григорівни

915.                   Поганий хазяїн десять робіт починає, жодної не кінчає.

916.                   Сапожник – без чобіт, плотник – без воріт.

917.                   Він і радий косить, та нема кому косу носить.

918.                   З нього користі, як з козла молока.

919.                   Наробив, як кіт наплакав.

920.                   Паганому танцюристу і яйця мішають.

921.                   Хоче висраться, шоб і не напнуться.

922.                   Руки з сраки виросли.

923.                   Як трутень (кажуть на тих, хто нічого не робить) – почуте від Рябенької Валентини Володимирівни

924.                   - Сиди, Векло, ще не смеркло. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

925.                    І рибку з’їсти, і в воду не залізти.

926.                   Ґави ловить.

927.                   Рота роззявив.

928.                   Чухається (вовтузиться).

929.                   Тягне резину.

930.                   Дурня валяє.

931.                   Байдики б’є.

932.                   Не горить (про нетермінове діло).

933.                   Жде з моря погоди.

934.                   Або я посижу дома, а ви їдьте, діду; або їдьте ви по дрова, а я не поїду.

 

ПРО НЕДОБРОСОВІСНІСТЬ

935.                   Робе, як сонний.

936.                   Про людське око.

937.                   Робить, аби на капость.

938.                   Робить на скору руку.

939.                   Робить через сраку.

940.                   На хіп-хап.

941.                   Ні в дугу.

942.                   Курям на сміх.

943.                   Робить, як мокре (або мерзле) горить.

944.                   Великий грім (або з великої хмари), та малий дощ.

945.                   Діла на копійку, а могорич виставляй на руб.

946.                   (Діло йде) як мертвий дише.

947.                   Світить, та не гріє.

948.                   То потухне, то погасне.

949.                   Його тільки за смертю посилать.

950.                   Зробив курям на сміх.

951.                   З нього не стрілять. (Про не дуже ретельно зроблене, але і не дуже відповідальне).– чуте від Петрович Галини Григорівни

952.                   Через пень-колоду.

953.                   Косо, криво аби живо. – чуте від Шуби Миколи Івановича

954.                   Стук, грюк, аби з рук.

955.                   Шуму - багато, толку – мало.

956.                    «Шо ваші дівчата роблять?» — «Шиють та співають» — «А мати?» — «Порють та плачуть».

957.                   Тяп-ляп.

958.                   Так-сяк.

959.                   Їли – потіли, робили – мерзли. 

960.                   - Вари, срако, борщ, а я піду на москалів дивиться – чуте від Петрович Галини Григорівни

961.                  Йому аби прокукурікать, а там хоч і не розвидняйся. – чуте від Петровича Миколи Івановича

962.                   У семи няньок дитина без носа.

 

ПРО ВЛАСНІСТЬ

963.                   Цур, моє буде (як щось знайшли)!

964.                   Воно мені, як знахідка.

965.                   На чужий коровай рот не роззявляй.

966.                   Не бери, де не ложив.

967.                   Циган знає, шо кобилі робить, бо вона – його.

968.                   Лучче своє мале, чим чуже велике.

969.                   Важко нести, жалко кинуть.

970.                   Своя ноша не тягне (не важка).

971.                   Чужим добром не забагатієш.

972.                   Простягай ножки по одьожці.

973.                   Гуртове – чортове.

 

ПРО ГРОШІ

974.                   Хочеш собі ворога, позич другу гроші.

975.                   Гроші до грошей ідуть.

976.                   Гроші люблять щот.

977.                   Знов за рибу гроші! – чуте від Петрович Галини Григорівни

978.                   Договір дорожчий за гроші.

979.                   Гроші круглі : раз – і розкотилися. – чуте від Петрович Галини Григорівни

980.                   Гроші, як слина.  – чуте від Петрович Галини Григорівни

981.                   Гроші, як вода крізь пальці.

982.                   Шо продать, то продать, – аби свіжа копійка!

983.                   За наші гроші ми всім хароші!

984.                   Казав Хома, шо в нього грошей нема.

985.                   Там грошей і кури не клюють.

986.                   У нас грошей і свині не їдять.

987.                   Не щитай чужі гроші!

988.                   Купив за свої кровні.

989.                   За гроші тільки рідного батька не купиш.

990.                   Діти хороші, як у мами є гроші.

991.                   Держи копієчку про чорний день.

992.                   Розум за гроші не купиш.

993.                   За гроші батька з матір’ю не купиш.

994.                   Купив біду за свої гроші.

995.                  Гроші не полова, віять не треба. – чуте від Кривозуба Івана Дмитровича

 

БАЗАР, ТОРГИ, ОБМІНИ

996.                  Пішли на базар, шоб хто сраку показав. – чуте від Данік Віри Антонівни

997.                   Вспієш з козами на торг! – чуте від Устіченко Ольги Севастьянівни

998.                   Без одного жида ярмарок буде!

999.                   Не хотіла коза на базар іти, так її повели.

1000.               На базарі витрішки продавать.

1001.               На торзі кажда корова тільна.

1002.               На базарі два дурні: один дорого просить, другий дешево дає.

1003.               Чи куплю, чи не куплю, а поторгувацця можна.

1004.               Аби свіжа копійка!

1005.               Набиває ціну.

1006.               Дешево й сердито.

1007.             За морем і телушка – полушка, та перевоз – руб. – чуте від Петровича Миколи Івановича

1008.               На каждий товар є свій купець. – чуте від Петрович Галини Григорівни

1009.               Бігає, як серун по ярмарку.

1010.               Тиняється, як вор по ярмарку.

1011.               Не хвались, ідучи на торг, а хвались, ідучи з торгу.

1012.               За спрос грошей не беруть.

1013.               Грош ціна йому в базарний день.

1014.               За оглядини грошей не беруть.

1015.               Не стоє шкурка вичинки!

1016.               Викинув гроші на вітер.

1017.               Купив кота в мішку.

1018.               Виміняв шило на швайку.

1019.               Поміняв шило на мило, часи на труси, а кухвайку – на балалайку.

1020.               Оддав коней, а сам на батозі приїхав.

1021.               Хто міняє, той і гівна не має.

1022.               Дають – бери, а б’ють – тікай.

1023.               Продав хату, купив хвіртку, буду закриваться! – чуте від Петрович Галини Григорівни

1024.               Слава Богу – і мовчи, став я розживаться: продав дом, купив ворота – буду запираться.

1025.             Доторгувалися, шо нічим здачу давать. – чуте від Рябенької Валентини Володимирівни

1026.               Купив та насилу втік.

1027.               Не коня купуєш! (про того, хто надто довго і прискіпливо вибирає товар).

1028.               Влетіло в копієчку.

1029.               Вдарило по кишені.

1030.               Розбазарив (розпустив)  усі гроші.

1031.               Не зівай, Хомко, на те ярмарок!

1032.               Якби той розум перед ярмарком, шо по ярмарку.

1033.               За вибірки Бог дасть витрішки (або вигрібки).

1034.               Бачили очі, шо купували? Їжте, хоч повилазьте. – чуте від Рябенької Валентини Володимирівни

 

ПРО ЗЛОДІЙСТВО І ШАХРАЙСТВО

1035.               Нечистий попутав.

1036.               Накинув оком.

1037.               Ходить кругами.

1038.               Цяця-цяця – і в карман.

1039.               Унадився журавель до бабиних конопель.

1040.               Підбирає, шо пагано лежить.

1041.               В нього все само до рук липне.

1042.               Ні з чим не розминеться.

1043.               Вовк бере і мічених, і лічених овець.

1044.               Лисиця і мічених курчат бере.

1045.               Замок – то для чесних людей.

1046.               Од домашнього злодія не вбережешся.

1047.               Бути на стрьомі (напоготові)

1048.               На шухері.

1049.               І вора не було, і батька вкрадено!

1050.               Нахімічив.

1051.               На злодії шапка горить.

1052.               Земля під ним горить.

1053.               Нема де клейма ставить.

1054.               Запахло смаленим.

1055.               Пора сухарі сушить.

1056.               Попався на гарячому.

1057.               Вивели на чисту воду.

1058.               Тюрма по ньому плаче.

 

ПРО БІДНОГО

1059.               Яко наг, тако благ. – чуте від Петрович Галини Григорівни

1060.               Злидень злиднем.

1061.               Бідний, як церковна миша. – чуте від Петрович Галини Григорівни

1062.               Голий, як бубон.

1063.               З голого, як з святого.

1064.               Тільки духом святим і живе.

1065.               Пани – на трьох одні штани.

1066.               Безштанько, курячий батько.

1067.               Голою сракою світить.

1068.               За душою ні шеляга.

1069.               За душою і щербатої копійки не має.

1070.               Голий, босий і ніж за халявою.

1071.               Видно пана по халявах.

1072.               Як бідному женитися, так і ніч коротка.

1073.               Чого бідний? – Бо дурний. Чого дурний? – Бо бідний.

 

ПРО БІДНІСТЬ

1074.               Купило притупило.

1075.               За душею ні копійки.

1076.             До нашого берега як не гівно, то тріска. – чуте від Петрович Галини Григорівни

1077.               Ні кола, ні двора.

1078.               Була в собаки хата.

1079.               Дома – хоч шаром покоти.

1080.               В карманах вітер гуляє.

1081.               Чоботи їсти просять.

1082.               Сорочка одна, а штанів іще менше. Побий його куриця лапою, а жить-то треба! – чуте від Сергієвського Віталія

1083.               Одрізав полу та залатав рукава.

1084.               Тут нас скоро й курі загребуть!

1085.               На кого Бог, на того й люди.

1086.               Коли густо, а коли пусто (або Де густо, а де пусто).

1087.               Де тонко, там і рветься.

1088.               На обіжених воду возять!

1089.               Поки товстий схудне, худий здохне.

 

ПРО БАГАТОГО

1090.               Хазяїн на всю губу.

1091.               Хазяїн-барин!

1092.               Та в нього грошей і курі не клюють.

1093.               Гроші до грошей (ідуть).

1094.               Багатому і чорт гроші носить.

1095.               Добрий хазяїн збере, а паганий – розтринькає.

1096.               В нього тілько птичого молока нема.

1097.               Там всього аж через край.

1098.               Нам такого і не снилося!

1099.               З жиру казиться.

1100.               Як хазяїн, так і всі!

1101.               Шоб я так жив!

1102.               Багатство на той світ не забереш.

1103.               Диви який козирний!

 

ПРО СКОРОБАГАТЬКІВ

1104.               Вибився з злиднів.

1105.               Нагрів руки.

1106.               Впало з неба.

1107.               Збив грошенят.

1108.               З хама не буде пана.

1109.               Не дай, Боже, пана з хама.

1110.               З грязі та в князі.

1111.             Кому - война, а кому і мать родна (про тих, хто на чужому горі наживається). – чуте від Петрович Галини Григорівни

 

ПРО СКУПОГО І СКУПІСТЬ, ЗАЗДРІСТЬ

1112.               В нього посеред зими снігу не випросиш або в нього тогорішнього снігу не випросиш.

1113.               За копійку аж труситься.

1114.               За копійку вдавиться.

1115.               За копійку і в церкві насере. – чуте від Мілько Марії Минівни

1116.               Дасть він тобі  дірку од бублика.

1117.               Позиче тобі нитку, а здере свитку.

1118.               Очі – завидющі, руки – загребущі.

1119.               Од зависті як не лусне.

1120.               В чужих руках кусок більший (про заздрісників).

1121.               Жаба даве.

1122.               Чуже лихо – за сахар. – чуте від Петрович Галини Григорівни

1123.               Він як собака на сіні.

1124.               І сам не гам, і другому не дам.

1125.               Давай спочатку будем їсти твоє, а тоді каждий своє!

1126.             За кусок кишки сім верст пішки. – чуте від Петрович Галини Григорівни

1127.               Лінивий двічі робить, а скупий двічі платить.

1128.               Крути не верти, а руб плати.

1129.               Жадность фраєра згубила.

 

ПРОХАННЯ ДОПОМОГТИ, ЩОСЬ ДАТИ

1130.               Не в службу, а в дружбу.

1131.               Дайте, Бога ради.

1132.               Треба (щось) до зарізу.

1133.               Рятуйте, хто в Бога вірує!

1134.               Дайте мені й моїм циганчатам.

1135.               Давай до пари (щоб дівчина чи хлопець не залишилися без пари, бо щоб завжди були в парі).

1136.               Бог Тройцю любить (дали чогось два, то дайте й третє).

1137.               Ти – мені, я - тобі.

1138.               Піддать (мішок).

1139.               (Прохання) розкошелиться (розщедритись).

1140.               Дорогі товариші, дозвольте... перднуть од душі!

 

ПРО ПРОХАЧІВ

1141.               Здалеку заходить...

1142.               Навздогад буряків, шоб дали капусти.

1143.               Дайте води напиться, бо так їсти хочеться, шо й переночувать ніде.

1144.               Пристав, як п'явка.

1145.               Прогриз всю голову.

1146.               Скиглить, як собака.

1147.               Захотілось мерзлого в Петрівку.

1148.               Заманулось печеного льоду.

1149.               З миру по нитці – голому сорочка.

 

ВІДПОВІДІ ПРОХАЧАМ

1150.               Чим багаті, тим і раді.

1151.               Єсть то воно єсть, та не про вашу честь.

1152.               Чого б ти з ляку не схотів!

1153.               Держи карман ширє!

1154.             У носі свистітиме. – чуто від Огієнка Дмитра Миколайовича

1155.               З довгими руками під церкву!

1156.               На дай – не звикай!

1157.               Бог дасть.

1158.               – Беру розгон із-під Бердичева! (не дуже збирається шось робить)

1159.               Чорта з два!

1160.               Гівна собачого!

1161.               Здобрій одним!

1162.               Он Бог, а он – порог!

1163.               Ситий голодного не розуміє.

1164.               Ясла до волів не ходять.

1165.               Дарованому коню в зуби не дивляться.

1166.               Ти вже великий, і мишку собі впіймаєш.

1167.               Любиш кататься – люби саночки возить!

1168.               Мерзни, вовчий хвіст.

1169.               Оце тобі, кидай печене й варене!..(...і біжи йому допомагати!)

1170.               Спішу (допомогти), аж падаю (аж спотикаюсь)!

1171.               До чужого проса не сунь свого носа.

1172.               Ті вже повмирали, шо даром давали.

1173.               Ленін казав ділитися, а Сталін казав: «На всіх не хватить!».

1174.               Зараз як дам – перекинешся.

1175.               Просимо їсти, та ніде сісти.

1176.               Будемо їсти, та не всі.

1177.               Ич, губу розкатав!

1178.               Жирно буде.

1179.               На тобі, небоже, шо мені негоже.

1180.               Оце хоч їж, хоч дивися!

1181.               Молока? Не видоїли бика!

1182.               На всякий чих не наздрастуєшся.

1183.               Як мед, так і ложкою!

1184.               Харошого потрошку.

1185.               Буде тобі дірка од бублика.

1186.               Дайте тільки строк – буде вам і бєлка, буде і свисток!

1187.               Для всіх добрим не будеш.

1188.               Всім не вгодиш.

1189.               Весь світ не обігрієш.

1190.               Бог з тобою! На тім світі розщитаємось.

1191.               Одплачу тією ж монетою.

1192.               На нєт і суда нєт.

1193.               А губозакатующої машинки тобі не треба (коли чогось просять надміру)?

 

ОБІЦЯНКИ

1194.               Казав пан «кожух дам», та й слово його тепле.

1195.               Сказала кума, дам пшона, а у неї в самої нема.

1196.               Казали дадуть? – Доженуть і ще раз дадуть!

1197.               Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість.

1198.               Обіщаного три годи ждуть.

1199.               Казав, та не зав’язав.

 

ПРО ГУРТ І КОМПАНІЮ

1200.               Світ не без добрих людей.

1201.               Гуртом добре й батька бить.

1202.               Одна голова харашо, а дві – лучче!

1203.               Комар кобилу загризе, якшо вовк поможе.

1204.               Злетілись, як мухи на мед.

1205.               За компанію жид повісився.

1206.               Шо у вас тут (в компанії) тихо, як на похороні?

1207.               Семеро одного не ждуть.

1208.               Слідом за дідом.

1209.               Куйовдяться.

1210.               Кубляться.

1211.               Їх і водою не розлить (про приятелів).

1212.               На похоронах і то веселіше (про невдалу гулянку, тощо).

1213.               Сякий-такий Пантєлєй, а (з ним) все ж таки вєсєлєй! – чуте від Кібця Романа Свиридовича

1214.             Вибери спочатку сусіда, а тоді купуй хату. – чуте від Петрович Галини Григорівни

 

ПРО ГОСТЕЙ

1215.               Заходь на палку чаю!

1216.               Настрополилась (кудись зібралась).

1217.               Куди це ти вже намилився (зібрався)?

1218.               Куди це ти вже шнурки нагладив?

1219.               І шо ти там забув (про чийсь намір кудись піти)?

1220.               Чи там тобі медом помазано?

1221.               Охота гірше неволі.

1222.               Це тобі гостинчик од зайчика. – чуте від Рябенького Сергія Миколайовича

1223.               В ногах правди немає (сідай, значить).

1224.               Будь, як дома, но не забувай, шо в гостях.

1225.               Сідайте, шоб свати сідали ( коли в хаті є дівка на виданні)! Або: сідайте, бо в нас дівка в хаті.

1226.               Шо ти ламаєшся, як дівка на виданні?

1227.               Шо ти як первий год замужем!

1228.               Не годуй гостя балачками!

1229.               Дайте чаю, бо кончаю!

1230.               Дома їж, шо хочеш, а в гостях – шо дадуть.

1231.               Шо маю, тим приймаю.

1232.               Чим Бог послав.

1233.               На халяву й уксус солодкий.

1234.               Двічі гостям раді: раз, шо приїхали,  а раз, шо поїхали.

1235.               Гість первий день — золото, другий день — срібло, третій день, як мідь, — збирай торбу та їдь.

1236.               Незваний гість хуже татарина.

1237.               Лучче  свій гість, чим чужих шість.

1238.               В гостях добре, а дома лучче.

1239.               Гості з Нехворощі.

1240.               Пора гостям і честь знать.

1241.               Збирай манатки.

 

ПРО ГОЛОД, АПЕТИТ

1242.               Ситий голодному не товариш.

1243.               Голодний, як собака.

1244.               Голодний, як вовк (або як сто вовків).

1245.               Такий голодний, шо і дрова б їв.

1246.               Кишки марш грають.

1247.               Од голоду аж в животі бурчить.

1248.               Затягнув ремінь на останню дірочку.

1249.               Їсть очима.

1250.               Зуби – на полку.

1251.               Ще й ріски в роті не було.

1252.               Голодній кумі хліб на умі.

1253.               Їсти хочеться, аж слини повен рот.

1254.               Голод – не тітка.

1255.               Натщесерце (тобто не ївши зранку).

1256.               То ще не біда, як у просі лобода, то біда, як і проса нема.

1257.               Привчав циган коня не їсти, і привчив би, аби кінь не здох.

 

ТРАПЕЗА: ПРЕАМБУЛА

1258.               Зварганила (приготувала щось на скору руку).

1259.               Найміть мене обідать!

1260.               Їсти – не срать, можна підождать.

1261.               Сідай, на чім стоїш.

1262.               Прошу пані до корита!

1263.               Людям – свято, свині – смерть!

 

ТРАПЕЗА: НАЇДКИ

1264.               Борщ – всьому голова!

1265.               Без хліба нема обіда.

1266.               Каші маслом не спортиш.

1267.               Найлучча риба – ковбаса.

1268.               Сало як сало, шо його пробувать.

1269.               З чим вареники? З нєтто (тобто без нічого)! -  шуткує Рябенький Сергій Миколайович

1270.               Хоч очам совісно, так душі радісно (про вареники великого розміру). – чуте від Нудьги Наталки Іванівни

1271.             Пироги – борщеві вороги. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

1272.             Квас – тільки в Москві да в нас! – чуте від Огієнко Наталії Махтеївни

1273.               Наготовили, як на свайбу. – чуте від Галай Тетяни Борисівни

 

ТРАПЕЗА: СМАК ЇЖІ

1274.               Добре, хоч на собак виливай.

1275.               Як трава (про несмачну їжу).

1276.               Насолонцював!

1277.               Солоне, як ропа. – чуте від Петрович Галини Григорівни

1278.             Недосол на столі, а пересол на голові. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

1279.               Гірке, як полин.

1280.               Стало поперек горла.

1281.               Кисле, аж Москву побачив.

1282.               Кисле, аж челюсті зводе.

1283.               Гірко з’їсти, жалько кинуть.

1284.               Добре – за вуха не відтягнеш.

1285.               Солодке (добре) як мед.

1286.             Навіки добре (про їжу)! – чуто від Пархоменко Люмили Омелянівни

 

ТРАПЕЗА: ПРОЦЕС

1287.               Гаряче (чай, борщ...)? – Студи, дураче – під носом вітер є. – чуте від Пархоменка Тимофія Федосійовича

1288.               Хочеш вчорашнього борщу – приходь завтра.

1289.               (Їжа)  не йде на душу.

1290.               Їсть, як пагане порося.

1291.               Хто як їсть, той так і робе.

1292.               Їсть, аж за ушима лящить.

1293.               Їсть, як з голодного краю.

1294.               Тьопає.

1295.               Плямкає, як свиня.

1296.             Як вовк, їсть без хліба. – чуте від Рокитянського Петра Миколайовича

1297.               Допався, як дурний до мила.

1298.               Допався, як свиня до помиїв.

1299.               Надурняк і уксус сладкий.

1300.               Годують, як на убой.

1301.               Не з'їсть Жучка калача, як не покача (коли хтось впустить щось зі стола на долівку). – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

1302.               Свиня поки не викачає, не з’їсть.

1303.               Їсть, як не в себе.

1304.               Наминає, уплітає, жере, хаває.

1305.               (Не їж багато солодкого, бо) срака злипнеться.

1306.               Мед на пузі виступе! – чуте від Кацюби Людмили Антонівни

1307.               Пузо не дзеркало…

1308.               Це не пузо, а трудовий мозоль.

1309.               Черево — не дерево, роздасться.

1310.             Душа міру знає (скільки з'їсти чи випить). – чуте від Колодяжного Аркадія Омеляновича

1311.             Не вчіть ученого їсти хліба печеного. – чуте від Петровича Миколи Івановича

1312.               Там того на один зуб.

1313.               Поїв, як за себе кинув.

1314.               Нехотя вовки кобилу ззїли.

1315.               Знехотя піп у баби півкабана ззїв.

1316.               Їжте, куме, сьомий вареник, я не щитаю.

1317.               Не ззїм, так понадкушую.

1318.               Риба воду любить.

1319.               Ззіли Ви там, батюшка, сраку собачу! – чуте від Огієнко Наталії Махтеївни

 

ТРАПЕЗА: РЕЗУЛЬТАТ

1320.               Наївся, як дурний груш.

1321.               Не наївся – не налижесся. – чуте від Петрович Галини Григорівни

1322.               Так наївся, шо зараз лопну.

1323.               Очима б їв, так душа не приймає.

1324.               Наївся до отвалу.

1325.               Наївся по саму зав’язку.

1326.               Наївся од пуза.

1327.               Кусок в горло не лізе.

1328.               Хух, наївся мух, аж живіт опух.

1329.             Вміла готувати, та не вміла подавати. – чуте від Медуниці Михайла Митрофановича

1330.               Спасибі за обід, шо наївся дармоїд. Не наївся би я тут, так наївся б де-небудь.  – чуте від Огієнко Наталії Махтеївни

1331.               Гарній свині все на користь.

 

ТРАПЕЗА: ПОЇВШИ

1332.               Ніде й не зачепилося (про їжу).

1333.               По закону Архімеда після вкусного обєда нада оддихнуть.

1334.               Після їди треба полежать, шоб сало зав’язалося.

1335.               Після вкусного обєда, витри руки об сосєда.

1336.               – Їли, пили, молоду бачили, покажіть, де ваші двері. – чуте від Рокитянського Петра Миколайовича

1337.             – Пили-їли? Молодого-молоду бачили? Вон к чорту з хати! – чуте від Гриценка Віталія Олександровича

1338.               Шо на мені, те й на храму! (відповідають, коли запитують: «Що було на храму?», тобто, чим пригощали на храму) – чуте від Федорець (дівоча - Кацюби) Наталії Володимирівни

1339.               Наїлися горошку, та й пердимо потрошку.

1340.               Пішли  пробздимся (провітримся)!

1341.               Ухватило, як попа за живіт.

1342.               Напала швидка Настя.

1343.               Сцять хочу, очима не бачу!

 

ПИЯТИКА: ПРЕАМБУЛА

1344.               (Зібралися) гладити дорогу (як хтось від'їжджає).

1345.               Тут без півлітри не розібраться.

1346.               Треба обмить обновку, шоб гарно носилась.

1347.               Де той Йосип, шо горілку носить?

1348.               Горілка чиста, як сльоза.

1349.               Врізать (вмережить) по чарочці!

1350.               Якби знаття, шо в кума пиття, то дома не їв би! – чуте від Петрович Галини Григорівни

 

ПИЯТИКА: ПРОЦЕС

1351.               Вип’ємо, шоб дома не журились.

1352.             Наливай (по вінця), шоб очі не западали. – чуте від Пархоменко Анастасії Тимофіївни

1353.               Ти ще б сам зверху сів (коли наливають через верх)!

1354.             Ви, куме, і мертвого вговорите! – чуте від Устіченка Анатолія Володимировича

1355.               Допався, як віл до калюжі.  – чуте від Петрович Галини Григорівни

1356.               За ваше здоров’я!

1357.               За здоров’я ваше в горло наше.

1358.               Прийми, Боже, за лікарство!

1359.               Пий, куме, тут, – на тім світі не дадуть.

1360.               Дерболизнули.

1361.               П'є горілку, як воду.

1362.               Не просихає.

1363.             Пішла, як брехня по селу. – чуте від Петровича Миколи Івановича

1364.               Пішла, як діти в школу.

1365.               Нехай йому легенько згадається (ікнеться).

1366.               Де п’ють, там і ллють.

1367.               Чоловік – не скотина, більше відра не вип’є.

1368.               Не оставляй на сльози!

1369.               Випили на коня.

 

ПИЯТИКА: РЕЗУЛЬТАТ

1370.               Очі позаливали.

1371.               Напилися до положенія риз.

1372.               Напився до чортиків.

1373.               Напився, як  свиня.

1374.               Напився в доску, в дрова, в драбадан.

1375.               Напився до всирачки.

1376.               Напився до ригачки.

1377.               Поїхав у Ригу через Горловку.

1378.               Набрався, як собака (Бобик) блох.

1379.               Налигався, нализався, набрався.

1380.               Шо в тверезого на умі, те в п’яного на язиці.

1381.               Язиком не поверне.

1382.               Язик заплітається.

1383.               Лика не в’яже.

1384.               Забувсь, відкіля й двері одчиняються.

1385.               П’яний, як смик (як свиня, як срака)

1386.               П’яний, як чіп.

1387.               П'яний, як сапожник.

1388.               (П'яний) дурному брат.

1389.               П’яному море по коліна.

1390.               П’яному і в ложці води можна втопиться.

1391.               То яма, то канава.

1392.               Напився – будь людиною!

 

ПИЯТИКА: ПОХМІЛЛЯ

1393.               Шо воно за біда, шо так п’ється вода?

1394.               Голова тріщить.

1395.               Голова йде оберта.

1396.               Голова аж гуде.

1397.               Голова, як чавун.

1398.               Голова, як макітра.

1399.               Голова, як баняк, та не думає ніяк.

1400.               В роті – як курі ночували.

 

КУРІННЯ

1401.               Уші попухли (без курева).

1402.               Дай в зуби, шоб аж дим пішов (закурити).

1403.               «– Дай закурить!» – «– А сокорить?» – «– Сокорить і квокче!».

1404.               Накурився, як сапожник.

1405.               Накурили, хоч сокиру вішай.

 

ПРО СВАРКУ, БІЙКУ

1406.               Підскочив, як ошпарений.

1407.               Розходився, як холодний самовар.

1408.               Кричить, як його ріжуть.

1409.               Кричить, як скажений.

1410.               Підняли ґвалт – хоч святих винось!

1411.               Чого так кричиш – ти ж не в лісі!

1412.               Збили бучу за онучу.

1413.               Випендрюється, викаблучується.

1414.               Єрепениться, возбухає, наривається (до когось, на неприємності).

1415.               Попав під гарячу руку.

1416.               Навернув, нахитнув, довбонув (ударив).

1417.               Аж іскри з очей посипались.

1418.               Вмився солоною юшкою.

1419.             (Ударив) аж каганці (в очах) засвітилися. – чуте від Огієнка Дмитра Миколайовича

1420.               Два б’ються – третій не мішається

1421.               Два в драку – третій в сраку.

1422.               Бий своїх, шоб чужі й духу боялися.

1423.               Думали, шо шапками закидають.

1424.               Б’ють Хому за Яремину вину.

1425.               За моє жито мене ж і бито.

1426.               Протів лома нема прийома.

1427.               Як горілку п’ють, то мене минають, а як б’ються, то з мене починають.

1428.               Не за те вовка б’ють, шо сірий, а за те, шо вівцю з’їв.

1429.               Пани б’ються, а у мужиків чуби тріщать.

1430.               Змився, дав драпала, дави драла, здриснув (утік).

1431.               Лежачого не б’ють.

1432.               Після бійки кулаками не махають.

1433.             За битого двох небитих дають, і то не беруть. – чуте від Сеника Володимира Андрійовича

 

ПРО СОН

1434.               Сон миліший од усього. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

1435.               Куди ніч – туди й сон. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

1436.               Клює носом (куняє).

1437.               Очі злипаються, хоч спички вставляй.

1438.               І очей не зімкнув.

1439.               Завалився спать, задрихнуть, закімарить, перекімарить, поваляться, дать хропака.

1440.               Спить без задніх ніг.

1441.               Спить, як убитий.

1442.               Завалився, як купа дров.

1443.               Спить, хоч з пушки стріляй.

1444.               Хропе, як кінь.

1445.               Спить і курей баче (про сон з відкритими очима).

1446.               Спить і баче (про нав’язливу ідею або мрію).

1447.               Спиш, спиш, і оддихнуть ніколи.

1448.               Єлі очі роздер.

1449.               І в сні не снилося.

1450.               Дурне спить – дурне й сниться.

1451.               Піднять підняли, а розбудить забули.

 

ПРО КОМФОРТНІ УМОВИ, ДОБРИЙ НАСТРІЙ

1452.               Як у Бога за пазухою.

1453.               Як на світ народився!

1454.               Ходить гоголем.

1455.               Він там (почувається), як риба в воді.

1456.               Як сир в маслі катається.

1457.               Як вареник в маслі плаває.

1458.               І дома, й замужем.

1459.               Як у раю.

1460.               Як у казці.

1461.               Як камінь з душі.

1462.               Аж на душі розвиднилось!

1463.             Такий добрий, шо хоч до рани прикладай – чуте від Рокитянської Наталії Михайлівни

1464.               Аж не віриться!

1465.               Це йому на руку ковінька.

1466.               За милу душу!

1467.               Пар костей не ломить.

1468.               Погода – хто вмер, той жалітиме (каятиметься).

1469.               Довольний, як слон.

1470.               Довольний, як слон після операції. – чуте від Пархоменка Олександра Григоровича

1471.               Вовки ситі і вівці цілі.

1472.               І кози ситі, і капуста ціла.

1473.               Баба з воза – кобилі легше.

1474.               Баба з воза – кобила в курсі дєла. – чуте від Сулима Юрія Борисовича

 

ЩАСТЯ, ДОЛЯ

1475.               Жизнь (вік) прожить – не поле перейти.

1476.             На віку – як на довгій ниві. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

1477.               Яка Настя, таке й щастя.

1478.               Не родись красивою, а   родись щасливою – красота зів’яне, щастя не обмане.

1479.               Не родись багатий, а родись щасливий.

1480.               На чужому нещасті щастя не построїш.

1481.               Од щастя не вмирають.

1482.               В сорочці народився.

1483.               Щастя – як трясця: на кого захоче, на того й нападе.

1484.               Свою долю і конем не об'їдеш.

 

ОПТИМІЗМ

1485.               Не журись!

1486.               Буде й на нашій улиці (і в нашому домі) празник.

1487.               Буде сонечко і в нашому вікні!

1488.               Перемелеться – мука буде.

1489.               Все буде, була б голова на плечах.

1490.               Час – найкращий лікар.

1491.               До свайби заживе.

1492.               На наш вік хвате.

1493.               Не тільки того світла, шо в вікні!

1494.               Сами з усами.

1495.               Тобі і карти в руки.

1496.             Вітер в харю, а я шпарю! – чуте від Федорець (дівоча - Кацюби) Наталії Володимирівни

1497.               Гора з горою не сходиться, а чоловік з чоловіком зійдеться.

1498.               Свої люди – помиримось (або розберемось).

1499.               Вовка бояться – в ліс не ходить.

1500.               Живі будем – не помрем!

1501.               Усеруся, а не покорюся.

 

ПРО СМІХ, СМІШКИ, БЕЗПРИЧИННІ ВЕСЕЛОЩІ

1502.             Заливається, як циган сироваткою. – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни

1503.               Гилить зуби.

1504.               Реготить, як не перед добром.

1505.               (Так сміявся, шо) чуть кишки не порвав.

1506.               Всцикається зо сміху.

1507.               Скалить зуби.

1508.               Чуть не вмер зо сміху.

1509.               Раденький, шо дурненький.

1510.               Кі-іно і німці!

1511.               Кончиться можна (від сміху)!

1512.               Випав в осадок.

1513.               Сміх без причини – признак дурачини. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

1514.               Смішки з бабиної кішки, з дідового кота, шо не має хвоста. - чуте від Пархоменко Параски Іванівни

1515.               Не начудиш, не прославишся. – чуте від Петровича Миколи Івановича

1516.               Чого смієшся – шось веселе (смішне) ззіла?

1517.               Чого зубами торгуєш?

1518.             Після сонечка завжди буває дощик. – чуте від Корнус Тамари Федорівни

1519.               Хто сміється, тому не минеться.

1520.               Хоч смійся, хоч плач.

1521.               Після несмішного анекдота:

- А коли ж сміяться?

- Після слова «лопата».

 

ПОХВАЛИ І ГОРДОЩІ

1522.               Куди твоє діло!

1523.               Синиця славу розпустила.

1524.               Не хвали себе сам — нехай тебе люди похвалять.

1525.               Те, шо він каже, діли на два (на три, на п'ять, на десять).

1526.               Xвалять, мамо, люди нас: ви мене, а я – вас. – чуте від Дроб'язко Галини Миколаївни

1527.               Хвалилась калина (редька), шо з медом солодка.

1528.               Загордилася свиня, шо об попів тин чухалась.

1529.             Як сам себе не похвалиш, то ходиш, як обпльований. – чуте від Кривозуба Івана Дмитровича

1530.               Задрав носа, шо і кочергою не достать.

1531.               Каждий кулик (жаба) своє болото хвале.

1532.               Гречана каша сама себе хвале.

1533.               І я була, гарна, як рожа: сама зелена, а ніс – червоний. - чуте від баби Титаренчихи, шо жила біля базару

1534.               Величається, як попадя на весіллі.

1535.               Гне кирпу.

 

НЕКОМФОРНІ УМОВИ: ПОГАНА ПОГОДА

1536.               Душно, так і парить.

1537.               Дощ періще.

1538.               Дощ ллє, як з відра.

1539.             Дощ іде не коли просять, а коли косять. – чуте від Петровича Миколи Івановича

1540.             Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть.

1541.               Таке піднялося (перед початком дощу, урагану, грози)!

1542.               Світу Божого не видно (туман, дим, пітьма).

1543.               Така погода, шо добрий хазяїн собаку з дому не випустить. – чуте від Петрович Галини Григорівни

1544.               Рубця на ньому сухого нема (або нитки сухої).

1545.               Змок – до нитки.

 

НЕКОМФОРНІ УМОВИ: ХОЛОД

1546.               Холодно (в приміщенні) – хоч собак (або вовків) ганяй.

1547.               Холодно, як в церкві. – чуто від Петрович Галини Григорівни

1548.               Аж мороз по мені (або по спині) сипле.

1549.               Задуб або задубів (тобто змерз).

1550.               Змерз, як цуцик.

1551.             «Змерз, як собака». – «Погане порося і в Петрівку мерзне!». – чуте від Пархоменко Анастасії Тимофіївни

1552.               Зігнувся буквою «зю» (буквою «Гриша») від холоду.

1553.               Руки холодні, як у жаби.

1554.               Дрижаки ловить (мерзне).

1555.               Дрижаків наївся.

1556.               Аби не вмів дрижать, зовсім би змерз.

1557.               Не вмер, так змерз.

 

НЕКОМФОРНІ УМОВИ: ТІСНЯВА

1558.               Яблуку ніде впасти.

1559.               Тісно, як у рукавиці.

1560.               Ні дихнуть, ні перднуть.

1561.               Примостився, як сорока на кілку.

1562.               Ні туди, Микито, ні сюди, Микито.

1563.               Як шпроти в банці.

1564.               Народу більше, чим людей.

1565.               Хата ходуном ходить.

1566.               В тісноті, та не в обіді.

1567.               Тут і чорт ногу зломить (такий розгардіяш).

1568.               Таке робиться, як у дурня на голові.

 

НЕЩАСНЕ ЖИТТЯ

1569.               Жизнь — як у собаки на прив'язі.

1570.               Живе, як горох при дорозі – хто не йде, той скубне.

1571.               Будь воно неладне!

1572.               І Господь одступився.

1573.               Куди не кинь – всюди клин.

1574.               Ніде діться.

1575.               Хоч плач.

1576.               Хоч ляж та й умри.

1577.               Хоч з мосту та в воду.

1578.               Плаче кривавими сльозами.

1579.               Голосить, як по мертвому.

1580.               Плакав би, так і сліз немає.

1581.               З огню та в полум’я.

1582.               І ворогові не побажав би.

1583.               Час од часу не легше.

1584.               Зроду-звіку не думав, не гадав.

1585.               Дійшов (дожився) до ручки.

1586.               Сам себе ззідає.

1587.               Так добре, шо аж зло бере!

1588.               Добре, як голому в кропиві.

1589.               Кого б’ють, того й поганяють.

1590.               Ганяють (його), як солоного зайця.

1591.               Держать у чорному тілі.

1592.               Скрізь добре, де нас нема.

1593.               (У занедбаному дворі) віє пусткою. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

 

ПРО НЕВДАЧІ НА РОБОТІ

1594.               Він задніх пасе.

1595.               Нова мітла чисто мете (або нова мітла і мете по-новому).

1596.               Перегнув палку.

1597.               Найшли крайнього.

1598.               Найшли козла отпущєнія.

1599.               Попав під роздачу.

1600.               Получив наганяй.

1601.               Намилили шию.

1602.               Зняли стружку.

1603.               Взяли в оборот.

1604.               Взули на всю катушку.

1605.               Получив по повній програмі.

 

ПРО КЛОПОТИ І НЕГАРАЗДИ

1606.               Не мала баба клопоту – купила порося.

1607.               Як не понос, так золотуха.

1608.               Найшла коса на камінь.

1609.             Ні груш, ні торби. – чуте від Огієнко Наталики Махтеївни

1610.               Клим дома – Хоми нема, Хома дома – Клима нема.

1611.               Найшли на голову ( або на сраку) приключеній!

1612.               Втелющився (кудись вліз).

1613.               Ніс, ніс, а на порозі впустив.

1614.               На свою голову.

1615.               Наробив клопоту.

1616.               Попав пальцем в небо.

1617.               Шоб мені очі повилазили!

1618.               Якби ж знаття, шо таке буття…

1619.               Аби знаття, де знайдеш, а де загубиш...

1620.               Збили з пантелику.

1621.               Наступив на ті самі граблі.

1622.               Сів у галошу.

1623.               Вилетів у трубу.

1624.               Хуже всього судиться і лічиться.

 

ПРО НЕВЕЗІННЯ І НЕВДАЧІ

1625.               Закопав талант у землю.

1626.               Високо літала, та низько приземлилася.

1627.               Такий невезучий, шо в носі пальця зламав.

1628.               Цілив у ворону, а попав у корову.

1629.               Пішов у ріст, як заєць у хвіст.

1630.               Везе, як утопленику.

1631.               Получив дірку од бублика.

1632.               Впоймав зайця за хвіст.

1633.               Воно йому боком вилізло.

1634.               Хто обпікся на молоці, той і на воду студить.

1635.               Бачить око, та зуб не йме.

1636.               Пошився в дурні.

1637.               Остався біля розбитого корита.

1638.               Близько лікоть, та не вкусиш!

1639.               З чим прийшов, з тим і пішов.

1640.               Нашому котові миші хвоста од’їли.

1641.               Просвистів (гроші, літо, добро).

1642.               Прозівав (дехто каже пропедалив) – от роззява!

1643.               Тепер я порозумнів – як злодії коня вкрали, я конюшню замкнув.

1644.               Шукає люльку, а люлька в зубах.

1645.               Сховався од дощу під бороною.

1646.               Дєло пахне керосіном.

1647.               Шо такоє «не везьот» і як з ним бороться.

1648.               Зробив з дуба спичку.

1649.               Піймав облизня.

1650.               Остався з носом.

1651.               Все пішло прахом.

1652.               Срала-мазала, гівна не хватило.

1653.               Рад би в рай, та гріхи не пускають. – чуте від Петрович Галини Григорівни

 

ПРО ПАДІННЯ

1654.               Як корова на льоду (такий неоковирний).

1655.               Де стояв, там і впав.

1656.               Впав, як підкошений.

1657.               Гепнувся, довбонувся.

1658.               Заорав носом.

1659.               Кісток не збереш!

1660.               О! Чуть не впав!

1661.               Шо знайшов? - чуте від Рокитянського Петра Миколайовича

1662.               П’ятака знайшов.

1663.             Держись за землю! – чуте від Махатила Семена Костьовича

1664.               Дивися під ноги – як нічого не найдеш, то хоч носа не розіб'єш!

 

ПРО ПРОПАЖІ

1665.               Було, та загуло.

1666.               Шо з воза впало, то пропало.

1667.               Пропав, як у воду канув.

1668.               Пиши – пропало.

1669.               Пропав, як швед під Полтавою.

1670.               Пропав ні за копійку.

1671.               Десь дівся, як крізь землю провалився!

1672.               Як вода крізь пальці.

1673.               Ні слуху, ні духу.

1674.               Поминай, як звали!

1675.               Шукай вітру в полі!

1676.               Як корова язиком злизала.

1677.               Не вспів і оком моргнуть.

1678.               Проморгав.

1679.               Спіонерили, стибзили, спулили, стирили.

1680.               Кружало, де лежало.

1681.             На войні не без убитого. – чуте від д Пархоменко Анастасії Тимофіївни

1682.               Пропав ні за цапову душу.

1683.             «Де це він?» – «Квочки вбили!» – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

1684.               Як пішла, так і з кінцями.

1685.               Найшов – не радій, загубив – не плач.

1686.               Як прийшло, так і пішло.

 

ПРО ПОГАНИЙ НАСТРІЙ

1687.               Спокійний, як порося в мішку.

1688.               Встав з лівої ноги (або не з тієї ноги встав).

1689.               Таке сердите, аж у роті чорно.

1690.               Зробив морду кирпичом.

1691.               Крутить носом (вередує).

1692.               Подивився, як я йому сто рублів должний.

1693.               Який ґедзь тебе вкусив?

1694.               Яка муха тебе вкусила?

1695.               Кривиться, як середа на п’ятницю.

1696.               Плаче, як батька й матір поховав.

1.     Плюється, як верблюд.

2.     Зла, як сучка.

3.     Колючий, як їжак.

4.     Не вгадаєш, звідкіля вітер повіє.

5.     У кожного свої блохи (причуди).

6.     (Запінився) як скажений собака.

7.     Як окропом ошпарений.

8.     Як мокра курка.

9.     Надув губи (або надувся).

10. Ложка дьогтю в бочці меду.

11. Надувся, як сич.

12. Ноги моєї більше там не буде.

 

ПРО ДИСКОМФОРТ НА ДУШІ

13. (Він) як неприкаяний.

14. Мов у воду опущений.

15. Сам не свій.

16. Не знає, куди приткнуться.

17. (Йому тепер) світ немилий.

18. Як обпльований.

19. Ладний крізь землю провалиться.

20. Шукає вчорашнього дня.

21. Нема хуже, як ждать і доганять.

 

ПРО СТРАХ І БОЯГУЗСТВО

22. У страху очі великі.

23. Не такий страшний чорт, як його малюють.

24. Наляканий мішком торби боїться.

25.                       Лякана ворона кущів боїться. – чуте від Петрович Галини Григорівни

26. Боїться, як чорт ладану.

27. Боїться, як огню.

28. Ні живий, ні мертвий.

29. Злякався так, шо аж сорочка на мені пополотніла (сам аж
пополотнів).

30. Став білий, як крейда (або «як стіна»).

31. Аж всередині похололо.

32. Кров німіє в жилах.

33. Душа сховалася в п’ятки.

34. Аж волосся на голові дибом стало.

35. Од страху чуть не всрався.

36. Злякалася, аж мулу напустила. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

37. Мало не зомліла.

38. Бігунка (срачка) напала.

39. Напала ведмежа болізнь.

40. (З переляку) аж заціпило.

41. Поховалися, як миші.

42. Дав драла або дременув.

43. Накивав п’ятами.

44. Давай, Бог, ноги!

45. Летить, як за ним сто чортів женуться.

46. Набрався  страху.

47. Наляканий заєць і пенька боїться.

48. Не сци в кампот, там повар ноги миє!

49. Не бзди маком!

50. Не бійсь, Маруся, я і сам боюся.

51. Не будь бабою!

52. Налякав ростом.

53. Нагадай козі смерть, а коза пердь та пердь.

 

ПРО ЛИХО, НЕПРИЄМНІ ЗВІСТКИ

54. Прийшла біда – одчиняй ворота.

55. Біда приходить не одна, а з дітками.

56.                       Чужу біду руками розведу, а своїй не дам ладу. – чуте від Петрович Галини Григорівни

57. Не буди лихо, поки воно тихо.

58. Лихо приходе тихо.

59. Бува лихо, шо плаче, а бува, шо й скаче.

60. Лихо не без добра.

61. Горе нікого не красить.

62. Без лиха не буває й добра.

63. Як ніж в серце.

64. Як грім на голову.

65. Ти мене без ножа ріжеш!

66. Підкосило, як косою.

67. Це йому, як серпом по яйцях.

 

ДРАЖНИЛКИ

68.                       Кіндрат – свині брат, поросятам дядько. – чуте від Колодяжного Аркадія Омеляновича

69. Василь-куркусиль курці яйця одкусив.

70. Тарас свині пас, поросятко запас.

71.                       Якове, свиня тобі дякує. – вичитане у Борисенка Леоніда Костянтиновича

72. Олена, чого в тебе срака зелена?

73. Маруся, я на тобі женюся.

74. Любопитній Варварі в дверях носа одірвали.

75. Ой Семене-Семене, яка чорна у мене!

Яка чорна на городі смородина у мене! – чуте від Гриценка Віталія Олександровича

76. Хведя, ззів ведмедя, на Покрову ззів корову, а на Проводи випив бочку води.

77. Настя, хай тобі трясця! – почуте від Кацюби Людмили Антонівни

78. Як дам по мордам, так і вискоче мадам!

79. Мадам Тюлюлю, повна срака киселю!

80. Молодий і молода наварили гарбуза,

посідали їсти – молодому ніде сісти!

81. Горобець без яєць

Побив яйця об стовпець,

А одне осталось і те обірвалось.

82. Рибаки ловили рибу, упоймали рака,

цілий день (ім'я) шукав(ла), де у рака срака.

83. Не плач, спечу калач, медком помажу, тобі покажу, сам гам! – а тобі не дам.

84. Заплач, Матвійку – дам копійку. Зареви – дам аж три!

85. Ґедзики беруть. – чуте від Рябенького Сергія Миколайовича

86. Звідкіля ґедзи приїхали – з Москви чи з Лєнінграда? – чуте від Пархоменка Тимофія Феодосійовича

87. – В лісі був? – Був.

– Вовка бачив? – Бачив.

– Боявся? – Ні.

Тоді той, хто питає, несподівано махає у того, кого питає, рукою перед очима. Якщо той кліпає – тоді його дражнять: – Боявся! Боявся!   

88. Руб двадцять, руб двадцять! (як хто шкутильгає)

 

ПЕРЕДРАЖНЮВАННЯ

89. «Добрий вечір»? – Довбня в плечі!

90. «Скільки часів?» – Одні часи!

«Скільки годин?» – Повен Лебедин!

«Скільки времня?» – Повна дєрєвня, один жид по вірьовочці біжить. – чуте від Пархоменка Григорія Тимофійовича

91. «Шо снилось?» – Як порося у сраці рилось.

92. «Шо робить?» – До сраки досточку прибить!

93. – Шо ти все «Якби, якби!». Якби в роті виросли гриби, не треба було б в ліс ходить.

94. – Якби сир та масло, баба діду вареників би наварила, тільки муки нема.

95. – Їж!

– Та я їм!

– А ти не їм, а собі! – чуте від Рокитянського Петра Миколайовича

96. "Хто там?" – Хтокало!

97. «Нехай, нехай!» – Нехай – то недобрий чоловік.

98. «Я бачив!» – А чого ж ти носа не втовкмачив?

99. «Гарбуз»? – Де твій батько загруз!

100.                   «Молодець»? – Молодець за возом біга!

101.                  «Артіст»? – Якби роги та хвіст, то був би артіст. – чуте від Огієнко Наталії Махтеївни

102.                   «Галько (Сонько, Людко і т.п.)!» – Галька на базарі соняхами торгує.

103.                   «Шо-шо?» – Куряче капшо, курка навоняла, а тобі харашо! Курка насрала, а ти підобрала!

104.                   «Нащо»? – Шоб ти не було ледащо!

105.                   «Де взяв, де взяв?» – купив. «Де-де?» – в магазіні. – чуте від Рябенького Сергія Миколайовича

106.                   «Коли?» – Не коли, а живих пускай!

107.                    «Куди-куди» – Не закудикай дорогу! – чуте від Петрович Галини Григорівни

108.                   «Куди-куди» – На кудикину гору їсти (красти) помідори!

109.                   – Куди ти їдеш (куди зібрався)?

-         У Гути (тобто нікуди, не твоє діло) – чуте від Рокитянського Петра Миколайовича

110.                   «А далі? » – А далі – медалі!

111.                   «Спасіба!» – Їж без хліба!

112.                   «Спасіба!» – Ну і де воно?

113.                   «Спасибі» в карман не покладеш.

114.                   «Спасибі» – такі гроші не ходять.

115.                   «Як діла?» – «Як сажа бєла».

116.                   На чиєсь «так» відказують: «Не так, а за гроші».

117.                   На чиюсь відповідь: «невдобно» кажуть: «невдобно штани через голову надівать!»  або «невдобно на стелі спать – одіяло спадає».

118.                   Заплатить? – Ага, заплачу, коромислом по плечу!

119.                   Дякую, аж підскакую!

120.                   Дякую по спині ломакою.

121.                   Дякую, махаю сракою.

122.                   Буває, шо й корова літає.

123.                   Буває, шо і віник стріляє.

124.                  Бува, шо й дід бабу не взнава!

125.                    «Га?» – В сраці нога! Дивись – там і друга!

126.                   «Шо-шо?» – Глухих повезли! Казали, як будуть вертаться, то й тебе заберуть!

127.                   Ти шо, з Глухова (до людини, яка почула не з першого разу)?

128.                   «Подзвониш мені?» –  Куди? В рельсу?

129.                   «Шо робить?» – Стань на язик і клацай зубами! - чуте від Вовка Володимира Петровича

130.                   «Шо будемо робить?» – Мух ловить!

131.                   «Шо будемо робить?» – Плювать та ловить!

– Харашо, я буду плювать, а ти ловить.

132.                   «– Шо ти робиш?» – Гусям ярмо! – чуте від Устіченка Володимира Ілліча

133.                   «– Нашо»?  – «– На пти, шоб не було (або шоб спитало) таке дурне, як ти!».

134.                   Ліз-ліз по лєстниці, а впав з драбини (про тих, хто намагався в розмові з земляками «русіть»)!

135.                   Ти прав, з тебе півлітра!

136.                   «Да?» – Два!

«Три?» – сраку підотри!

137.                   «А наоборот...» – Прямо тобі в рот!

138.                   «А потом...» – Суп з котом!

139.                   (Якщо хтось щось повторює) – Повторюха-муха, мамина серуха!

140.                   «Алло! Алло!» - Алло, дайте хліба кіло!

 

 

 

 

 

 

 

ПРО ВОРОГА

141.                   Бійся не того, шо гарчить, а того, шо мовчить.

142.                   Глек (з ним) розбили.

143.                   Чорти його несуть.

144.                   Принесла його нечиста сила.

145.                   Принесла лиха година.

146.                   Припхався.

147.                   Сто лєт його не бачив, і ще б стільки не бачить!

148.                   Зла личина.

149.                  Клятий, як муха в спасівку. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

150.                   П’є (з мене, з нього, з неї) кров.

151.                   Тягне жили.

152.                   Залив за шкуру сала.

153.                   Знає кіт, чиє сало ззів.

154.                   Дістав до печінок.

155.                   Випив усю кров.

156.                   Наплював у душу.

157.                   Загнав на слизьке.

158.                   Дорогу перебіг.

159.                   З’їв з потрохами.

160.                   Зігнав оскому.

161.                   Держить камінь за пазухою.

162.                   Продажна шкура!

163.                   Собаче стерво.

164.                   Жени його в двері, а він у вікно влізе.

165.                   Пригріли гадюку за пазухою.

166.                   Добрий, як спить до стіни зубами.

167.                   Лучче собаку приголубить.

168.                   З’їсть з костями і тапочками.

169.                   З’їсть і не подавиться.

170.                   «Він же тебе з’їсть!» - Хай їсть, тільки з сраки починає!

171.                   Нема на ньому хреста.

172.                   Така вже в нього собача вдача.

173.                   Він сам себе раз на рік любить.

174.                   Оділлються вовкові овечі сльози!

175.                   Я з ним  на одному гектарі срать не сяду!

 

ВІДСІЧ ВОРОГУ

176.                   Зараз як оддухопелю (примантачу)!

177.                   Зараз як дам, мало не покажеться.

178.                   Покажу йому, де раки зимують.

179.                   Бодай йому добра не було.

180.                   Бодай йому очі повилазили.

181.                   Дати йому прочуханки.

182.                   Втерти йому носа.

 

НЕСХВАЛЬНО ПРО КОГОСЬ

183.                   Я його знаю, як облупленого.

184.                   Штукар.

185.                   Трудне дєтство, дерев’яні ігрушки…

186.                   Ріс, як бур'ян.

187.                   Освіта: два класи і третій коридор.

188.                   Село неасвальтіруване або село без сільради.

189.                   Не од великого ума (зробив якусь дурницю).

190.                   Всякий прищ хоче стать болячкою.

191.                   Блекоти об’ївся.

192.                   Викинув коника.

193.                   Ти диви, яке (велике) цабе!

194.                   Ди, яке дебільне (кончене, заторможене, тормознуте)!

195.                   Чудо в решеті.

196.                   Сидить тут, як більмо на оці.

197.                   Носить воду решетом.

198.                   Крутиться, як гівно в ополонці.

199.                   Лізе поперед батька в пекло.

200.                   Це його чорт за ниточку смикає.

201.                   Розкатав губу.

202.                   В нього губа – не дура.

203.                   Розпустив свої граблі (руки).

204.                   Варивода (або воду варить).

205.                   Аби надурняк!

206.                   Больний на всю голову.

207.                   Інтелігенція срана!

208.                   А ще в очках!

209.                   А ще в шляпі!

210.                   Сів (мені) на голову і ноги звісив.

211.                   Вчепився, як реп’ях.

212.                   Посади свиню за стіл – вона й ноги на стіл.

213.                   Пішов не по воду, а за водою (тобто дуже довго ходить).

214.                   Як ушнипиться в шось!

215.                   Гівно не тоне.

216.                   Умив руки (ухилився від відповідальності).

217.                   Його як послухать, то і Бога нема.

218.                   Горбатого могила виправить.

219.                   Така честь, як собаці на базарі.

220.                   Далеко куцому до зайця.

221.                   Який Сава — така й слава.

222.                   Та він пройшов Крим і Рим!

223.                   Він як переїжджа сваха (тобто не живеться йому на одному місці).

224.                   Пішла по руках.

225.                   Причинна.

226.                   Ох і штиндерка (воша)!

227.                   Катюзі по заслузі.

228.                  Герой у бабиній кохті. – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни

229.                   Ззаду піонер, а спереду – пенсіонер!– чуте від Кацюби Людмили Антонівни

230.                   Шо з нього візьмеш, кроме аналізів?

231.                   Ох і грамотний! (або Сильно грамотний!)

232.                   У когось хліб одбирає.

233.                   Молодець, як печений горобець.

234.                  Молодець, як солоний огурець. – чуте від Петровича Миколи Івановича

235.                   Розумний, аж страшно.

236.                   Шо ти як первий раз замужем?

237.                  Загорілись гівна в сраці (про того, хто дуже спішить). – чуте від Марії Минівни Мілько

238.                   Чого ти як нерідний?

-----------------------------------------------------------------------------------------

 

ПРО ХИТРІСТЬ І ХИТРУНІВ

239.                   Хитрий, як лис.

240.                   Хитрий, як чорт.

241.                   Хитрий, як собака.

242.                   Він собі на умі.

243.                   І нашим, і вашим.

244.                   Слизький, як опеньок.

245.                   Крутиться, як оюн на сковороді.

246.                   Робе капості зпідтишка.

247.                   Він під кого хоч підлізе.

248.                   Круте хвостом.

249.                   Як та собака – тут лащиться, а тут вкусить.

250.                   Куди вітер, туди й він.

251.                   Двом Богам молиться.

252.                   Без мила в сраку лізе.

253.                   До нього і на козі не під'їдеш.

254.                   М’яко стеле, та твердо спать.

255.                   Продав кота в мішку.

256.                   Підвів під монастир.

257.                   Напустив туману.

258.                   Сам себе перехитрив.

259.                   В нього сім п’ятниць на тиждень.

260.                   Все в нього шито-крито.

261.                   Де не посій, там і вродиться.

262.                   Він із води сухим вийде.

263.                   Любить ловить рибку у каламутній воді.

264.                   Підливає масла в огонь.

265.                   На чужому горбі хоче в рай в’їхать.

266.                   Чужими руками жар загрібає.

267.                   Вовк у овечій шкурі.

268.                   На ходу підкови (або підметки) зриває.

269.                   Крутить, як циган сонцем.

270.                   Говорить одне, думає друге, а робе третє.

271.                  Його і в ступі не влучиш. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

272.                   Він, як та курка – кудкудакає в одному місці, а яйця кладе в другому.

273.                   Поможи, Боже, і нашим, і вашим!

274.                   У нього воспалєніє хитрості.

275.                   Хто не хитрий – той дурний. – чуте від Лазоренко Марії Денисівни

276.                   Який хитрожопий!

277.                   Моїм салом (або маслом) мене помазав ( про хитрого і скупого). – чуте від Петрович Галини Григорівни

 

В РОЗМОВІ З НЕМИЛОЮ ЛЮДИНОЮ

278.                   Тю на тебе!

279.                   Не твоє собаче (свиняче) діло!      

280.                   Не нукай,  (я) не коняка!

281.                   Чого іржеш, як коняка?

282.                   Шо ти валуєш, аж гівно з рота видно!

283.                   Шо ти оце мелеш своїм язиком?

284.                   Говори, та не заговарюйся.

285.                   Я – брешу?! Брехали твого батька діти!

286.                   Знову казка про білого бичка!

287.                   Не заговарюй зуби!

288.                   Не крути хвостом!

289.                   Як не всі дома!

290.                   Нічого тут козирять (тому, хто настирливо гне своє)!

291.                   Куди преш (прешся)?

292.                   Розвертай голоблі!

293.                   Чого очі вилупив, як баран яйця?! – чуте від Грудія Віктора Денисовича

294.                   Тобі шо, повилазило?

295.                  Роздайсь, море – гівно тоне. – чуте від Петрович Галини Григорівни

296.                   Тобі не вгодиш!

297.                   Чорта лисого!

298.                   А сраки собачої не хочеш?! (Сраку собачу получиш!) – чуте від Чуб Марії Семенівни

299.                   Дулі тобі з маком!

300.                   Не перекладай з больної голови на здорову!

301.                   За всіх не розписуйся, бо олівця зламаєш!

302.                   Ждатимеш до нових віників.

303.                   Ти вже святий та Божий!

304.                   Сто лєт тебе не бачив!

305.                   Налякав їжака голою сракою.

306.                   У тебе ума, як у горобця сала (щоб не казати «ти дурний»).

307.                   Я не кажу, шо ти гівно, но на харошу людину муха не сяде! – чуте від Хоменка Сергія Антоновича

308.                   Роззуй очі!

309.                   Чортового батька матимеш!

310.                   Чорта лисого получиш!

311.                   Не вий, як собака!

312.                   А дзуськи!

313.                   Шо ти з-під нього хочеш?

314.                   Нехай вони сказяться, не займай!

315.                   Не займай гівна, не вонятиме.

316.                   Як вас не було, так і не воняло.

317.                   Назад раки не лазять.

318.                   Я з тобою свиней не пас.

319.                   Коли б свині роги, вона б усіх поколола.

320.                   Ти – больний, тобі лічиться нада.

321.                   Врач на больних не обіжається.

322.                   На обіжених Богом я не обіжаюся.

323.                   Вставлю пір’їну в сраку і пущу за вітром.

324.                   І десятому закажеш!

325.                   От йолоп (остолоп)!

326.                   От шейма!

 

ОБУРЕННЯ

327.                   От тобі й раз! – чуте від Чуб Марії Семенівни

328.                   От тобі й на!

329.                   З  доброго дива!

330.                   Хай Бог милує!

331.                   З якої речі!

332.                   Хоч ти трісни!

333.                   Цур йому!

334.                   Цур йому пек!

335.                   А, лиха година!

336.                   Якої лихої години!..

337.                   От тобі риба й овочі! – чуте від Петрович Галини Григорівни

338.                   Без мене мене женили.

339.                   Зла не хватає. - чуте від Рокитянської Наталії Михайлівни

340.                   Нема слів, одні букви.

341.                   Убицця з тумбочки!

 

ПРО КРИК І ЛАЙКУ

342.                   (Розкрив) рота, як ворота.

343.                   Лає, на чім світ стоїть.

344.                   Так сказав, шо й глухий би почув.

345.                   Не гавкай!

346.                   Чого ти репетуєш (галасуєш)?

347.                   Підняли такий лемент – хоч святих винось!

348.                   Чого кричиш на всю Івановську!

349.                   Чого валуєш, як свиня недорізана?

350.                   Криком кричить!

351.                   Верещить (кричить), як недорізаний!

352.                   Кричить не своїм гласом.

353.                   Кричить, як скажена.

354.                   Кляне, на чім світ стоїть.

355.                   Вилаяв на всі боки.

356.                   Хоч кричи: «Рятуй!».

357.                   Людочки! Люди добрі, рятуйте!

358.                   Ну і люди! Все село напало, – єлі одгавкалась!

 

ПРОКЛЬОНИ

359.                   Чорт його бери!

360.                   Кат його бери!

361.                   Хай йому лихо!

362.                   Шоб ти скис!

363.                   Шоб тобі добра не було!

364.                   Шоб тобі пусто було!

365.                   Щоб тебе злидні обсіли!

366.                   Шоб тебе кат попоїв!

367.                   Шоб тобі повилазило!

368.                   Шоб тобі заціпило!

369.                   А шоб ти язика прикусив!

370.                   А, шоб тобі ні дна, ні покришки!

371.                   Шоб тебе пранці з’їли.

372.                   Шоб тебе чорти забрали!

373.                   Щоб тебе підняло і гепнуло!

374.                   Щоб ти всрався!

375.                   Хай тобі грець!

376.                   Хай тобі болячка!

377.                   Трясця тобі в печінку (або в пуп)!

378.                   Шоб ти сказився!

379.                   Шоб тобі й роги поробилися!

380.                   Хай ти вдавишся!

381.                  Тяпун тобі на язик!

382.                  Шоб у тебе язик одсох! 

383.                   Шоб ти не діждав!

384.                   Шоб ти здох.

385.                   Шоб ти вмер, не родившись.

386.                   Шоб тебе грім побив!

387.                   Шоб ти тріснув!

388.                   Шоб вони там всі перевішались!

 

ПРОГАНЯЮТЬ НЕБАЖАНОГО

389.                   Шоб ти пощез!

390.                   Іди під три чорти!

391.                   Щезни з очей!

392.                   Йди звідси, шоб очі мої тебе не бачили!

393.                   Шоб ноги твоєї тут не було!

394.                   Дуй звідси, чеши отсюда, пішов вон, отвалі, пішов нафіґ.

395.                   Зроби так, шоб я тебе довго шукав і не міг знайти.

396.                   Гнать його треба в шию! (в три шиї!)

397.                   Гнать паганою мітлою!

398.                   Шоб і духу його тут не було!

399.                   Не підпускать його і на пушечний вистріл!

 

ЗАМІСТЬ МАТЮКІВ

400.                   А, матері його ковінька!

401.                   Бляха-муха.

402.                   Блін гарєлий!

403.                   Йолки-палки!

404.                   Йо-Ка-Ле-Ме-Не! або Йо-Пе-Ре-Се-Те!

405.                   Й-їдять його мухи! – чуте від Даніка Антона Кіндратовича

406.                   Йо-майо!

407.                   Й-йідріть твою налєво!

408.                   Й-йос-сип драний!

409.                   Й-яп-понський городовий!

410.                   Й-оперний балєт! (або театр!)

411.                   Й-оперний нафіг.

412.                   І-будь ти неладний!

413.                   Мене не шибе.

414.                   Триндєц, капєц.

415.                   Блін нафіг.

416.                   Та на х…вороби ( або на х…халєри) воно мені нада?

417.                   Та пішов ти на х-хутор бабочок ловить.

418.                   Пішов ти к шейминій матері!

 

 

 

 

ЛІСОВІ МОТИВИ

419.                   Як вовка не годуй, а він все в ліс дивиться.

420.                   В ліс дрова не возять.

421.                   Хто в ліс, хто по дрова.

422.                   Чим дальше в ліс, тим більше дров.

423.                   Ростуть, як гриби після дощу.

424.                   Грибів – хоч косою коси.

425.                   Був у лісі – дров не бачив.

426.                   Заблудився між трьох дерев.

427.                   За деревами лісу не видно.

428.                   Ліс рубають – тріски летять.

429.                   Не рубай гілку, на якій сидиш.

 

ПОДОРОЖНЄ

430.                  Поїдеш ти знаєш куди? З печі та додолу! – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни

431.                   Далеко, як до неба.

432.                   Далеко, як до Києва рачки.

433.                   Язик до Києва доведе.

434.                   Не близький світ!

435.                   У чорта на рогах (або на куличках)

436.                   Задумала дурна голова, а ногам горе.

437.                   Піду, куди очі дивляться.

438.                   Іти, куди ноги несуть.

439.                   Ідеш на день, а харчів бери на три дні.

440.                   (Туди йти) три дні лісом, два дні полем!

441.                   З хорошим попутчиком  дорога коротша.

442.                   Іде по п’ятах.

443.                   Іде напролом.

444.                   Пішов безвісти.

445.                   Піду світ за очі.

446.                   Одмахав шість верст.

447.                   Спішить, як на пожар.

448.                   Пулєй – одна нога тут, друга – там!

449.                   Лучче пагано їхать, чим харашо йти.

450.                   Тише їдеш – дальше будеш.

451.                   Добре тому в дорозі, хто сидить на возі.

452.                   (Лучче йти) пішки, шоб не було замішки.

453.                   Піший кінному не товариш.

454.                   Кінь о чотирьох ногах, та спотикається.

455.                   Не нукай, поки не запріг.

456.                   Потьопали, почухали, почесали, потеліпали, посунули (пішли).

457.                   Хто навпростець ходе – додому не вертається.

458.                   Хто навпростець ходить, дома не ночує.

459.                   Як поїдеш в об’їзд, то будеш і на обід, а як навпростець, то увечері.

460.                   За водою підеш - додому не вернешся.

461.                   Шо з воза впало, те пропало.

462.                  От ми, так ми! Вовки кобилу з’їли, а ми воза не дали. – чуте від Гриценка Віталія Олександровича

 

 

ПРО ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ, ЇХ ДОСТОВІРНІСТЬ

463.                   Вісті не лежать (сидять) на місці.

464.                   Людям рота не заткнеш.

465.                   Сорока на хвості принесла.

466.                   Покотилося, як брехня по селу.

467.                   Сільське радіво.

468.                   Казала, та не зав'язала.

469.                   Знає кум та кума, та людей півсела.

470.                   З пальця виссав.

471.                   Вішає лапшу на уші.

472.                   Забиває баки.

473.                   За шо купив, за те й продаю.

474.                   Шоб я здох!

475.                   О, і пердило підтвердило!

476.                   В одному кінці села перднув, а в іншому сказали, шо всрався.

477.                   Чув дзвін, та не знає, де він.

478.                   Замняв для ясності.

479.                   Шо почула, те й твоє.

480.                   Нема диму без огню.

481.                   Довіряй, но провіряй!

482.                   Одділяй зерно од полови (правду од брехні).

483.                   Як той казав.

484.                   Язиката Хвеська.

485.                  (Ця новина піде) не дальше базару. – чуте від Медуниці Миколи Михайловича

486.                   Лучче один раз побачить, чим десять раз почуть.

487.                   Я там свічку не держав.

 

ПРО ПРАВДУ

488.                   Нічого гріха таїть (тобто, правду кажу).

489.                   Ріже правду-матку.

490.                   Твоя правда.

491.                   Крить нічим.

492.                   Люби, Боже, правду.

493.                   Правда очі коле.

494.                   Лучче гірка правда, чим солодка брехня.

495.                   Ніде правди діть.

496.                   Ось де собака зарита!

 

ПРО БРЕХНЮ І БРЕХУНІВ

497.                   Як не брехне, так і не дихне.

498.                   Брехун на всі заставки.

499.                   Очі у Сірка позичив.

500.                   Кривить душею.

501.                   Намолов сім мішків гречаної вовни.

502.                   Бреше, і не моргне.

503.                   Бреше, як по нотах.

504.                   Бреше, як собака.

505.                   Бреше, аж чеше.

506.                   Водить за ніс.

507.                   Так чисто бреше, що і віять не треба!

508.                   Бреши, та знай міру!

509.                  Таке меле, шо й на голову не налізе. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

510.                   Ні в які ворота не лізе.

511.                   Брехать – не ціпом махать!

512.                   Сліпий не побаче, так збреше.

513.                   Хто бреше, тому леґше.

514.                   «Не бреши» – «Собака бреше!»

515.                   Те шите білими нитками. (про  спробу „зліпити” якесь „діло”)

516.                   Отаке саме співали, як мою бабу ховали.

517.                   Брехнею світ пройдеш, та назад не вернешся.

 

ПРО БАЛАЧКИ

518.                   Слово не горобець, вилетить – не поймаєш.

519.                   Слово за слово...

520.                   В кого шо болить, той про те і гомонить.

521.                   Перемивають кістки.

522.                   Порозв’язували язики.

523.                   Шумно, як у вулику.

524.                   Сокорять.

525.                   Ляси точать.

526.                   Чешуть язиками.

527.                   Ти мені зуби не заговарюй!

528.                   Товчуть воду в ступі.

529.                   Переливають з пустого в порожнє.

530.                   За словом в кишеню не лізе.

531.                   Нашій кумі все просо на умі.

532.                   Уші розвішав.

533.                   Уші, як локатори.

534.                   Не хочу, шоб на мене всіх собак вішали.

535.                   І докажи, шо ти не верблюд.

536.                   Крутиться мені на язиці.

537.                   Встромила носа.

538.                   Язик гострий, як бритва.

539.                   Діла на копійку, а балачок – на руб.

540.                   Вставлю й свої п’ять копійок.

541.                   Нате й мої п’ять, шоб було десять (про того, хто вставляє слово до чужої розмови).

542.                   Говорить п’яте через десяте.

543.                   Тріщить, як сорока.

544.                   Її ввік не переслухаєш.

545.                   Я йому – про Хому, а він мені – про Ярему.

546.                   Твоє тут не мелеться (небажаному співрозмовнику).

547.                   Ти мені баки не забивай!

548.                   Плети козі на пам’ять!

549.                   Знаєш – кажи, не знаєш – мовчи.

550.                   Не капай мені на мозги.

551.                   Не лізь в чужий монастир зі своїм уставом.

552.                   Язик без костєй (про балакуна).

553.                   Язик, як у собаки хвіст.

554.                   Шо ти мелеш?

555.                   Шо ти мені мозги компасіруєш?

556.                   Шось ти темниш.

557.                   Наводиш тєнь на плєтєнь?

558.                   Не нада ля-ля!

559.                   За вашим шепотом нашого крику не чути.

560.                   Закрий своє піддувайло.

561.                   За вовка промовка, а  тут і вовк (підійшов той, про кого йшлося).

562.                   На чужий роток не накинеш платок.

563.                   «Шо ти сказав?!»  - «Те, шо ти почув!»

564.                   Не чіпляйся до слів.

565.                   Розумний, як моя теща завтра.

566.                   Сказав «А», кажи й «Бе».

567.                   Не кидай слів на вітер!

568.                   Дурний піп – дурна його й молитва.

569.                   Хто б казав, а хто б слухав.

570.                   Казала Настя, як удасться.

571.                   Теревенили, лялякали, гутарили, ляпали язиками, тріпалися.

572.                   Калякали, тринділи, варнякали.

573.                   Говорили, балакали, потім сіли й заплакали.

 

ПРИКАЗУВАННЯ

574.                   – Так. – сказав бідняк. – Треба випить, та немає як.

575.                   Повертай, Грицьку. В церкву заїхали.

576.                   Не кажи, кума, сама така.

577.                   Не говори, кума, сама люблю воєнних. – чуто від Микитенка Миколи Андрійовича

578.                   Ніхто того не відає, коли кума обідає.

579.                   Терпи, коза – мамою будеш.

580.                   Била Хима Явдокима по череву днищем.

581.                   Кисла-кисла, шоб ти скисла (так приказуть, відганяючи осу).

582.                   Ішли дівки воду брать, посідали разом сцять.

583.                   Сцяла кобила й мене (нас) приманила.

584.                   Топчу-топчу ряст-ряст,

Бог здоров’я дасть-дасть!

585.                   Не я б’ю, верба б’є –

за тиждень Великдень,

недалечко – червоне яєчко! – чуте від Кацюби Людмили Антонівни, Рокитянської Наталії Михайлівни

586.                   Тьху-тьху-тьху, я плюнула три раза, не моя зараза.

587.                   Привіт вам, приймаки,

з большим і малим стажем.

Всю жизнь ми батраки,

поки і в землю ляжем. – чуте від Романенка Івана Тимофійовича

588.                   Радості - повні штани (варіант: радості повні штани гадості).

589.                   Позор на всю Європу, хто витирає пальцем сраку.

590.                   – Да будєт свєт! – сказав монтьор і перерізав провода.

 

ПРИКАЗУВАННЯ В ТАНЦІ

591.                   Ой, гоп, тіда-ріда

Зарізала баба діда,

Повісила на кілок,

Шоб не бігав до дівок.

Дід з кілка зірвався,

До дівок подався. – чуте від Пархоменка Тимофія Федосійовича

592.                   Ой, гоп, та й усе,

Хома паску несе,

А Хомиха – порося,

Воно всралося.

593.                   Танцюй, Махтєй, не жалєй лаптєй!

594.                   Ой, гоп, штани лоп,

сорочка порвалась!

Узяв голку зашивать –

голка поламалась.

595.                   «Пішли потанцюємо!» - Я на протезі (коли дівчина не хоче танцювати з хлопцем, який її запрошує)! - чуте в Чеберяках на танцях

 

ПРИКАЗУВАННЯ КАРТЯРСЬКІ

596.                   Не буду дивиться,

нехай козириться,

кругом сраки обведу,

козирів наведу!

597.                   Не знаєш карту, ходи туза.

598.                   Хресті – дураки на мєсті.

599.                   Бубни на дураку задубли.

600.                   Віни – дураку переміни.

601.                   Дама піка зарізала чоловіка.

602.                   А чирви – хоч вирви!

603.                   Послідня рука – хуже дурака.

-------------------------------------------------------------------------------------------

ПОРІВНЯННЯ

604.                  Скривився, як середа на п’ятницю. – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни

605.                   Моститься, як квочка на яйцях.

606.                   Сидить, як копиця.

607.                   Мне, як сліпий онучу.

608.                   Зійшло, як щітка (про городину).

609.                   Пшениця, як ліс.

610.                   Росте, як з води.

611.                   Жито, як стіна.

612.                   Очі блищать, як у кота.

613.                   Очі, як у лисиці. – чуте від Рябенької Валентини Володимирівни

614.                   Здурів, як блекоти об’ївся.

615.                   Притих, як йому сім бабів пошептало.

616.                   Мускули, як у горобця під коліном!

617.                   Сопе, як ковальський міх.

618.                   Дзвенить, як муха в глечику.

619.                   Гуде, як телеграфний стовп.

620.                   Хекає (або сопе), як ковальський міх.

621.                   Загубився, як голка в сіні.

622.                   Руки – як тертушка.

623.                   Труситься, як жид на гівні.

624.                   Зазирає, як сорока в кістку. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

625.                   Держиться, як вош кожуха.

626.                   Труситься, як осиновий лист.

627.                   Крутиться, як дзиґа.

628.                   Кривляється, як обізяна.

629.                   Розбирається, як баран в аптеці.

630.                   Дохнуть, як мухи.

631.                   Йде, як на заріз.

632.                   Іде, як на розстріл.

633.                   Пристав, як банний лист (до сраки).

634.                  Зійшлися (так тісно), як срака з віхтем. – чуте від Огієнка Дмитра Миколайовича

635.                   Носиться, як курка з яйцем.

636.                   Носиться, як дурень із ступою.

637.                   Годить (комусь), як болячці.

638.                   Грається, як кіт з мишкою.

639.                   Любить, як собака палку.

640.                   Унадився, як кіт до сала.

641.                   (Передбачив) - як у воду дивився.

642.                   Як рукою зняло!

643.                   Як баба пошептала!

644.                   Гризуться, як собаки.

645.                   Одлупив, як Сидорову козу.

646.                   Годить, як болячці.

647.                   Скрипить, як немазані двері.

648.                   Пише, як куриця лапою.

649.                   Знає, як свої п’ять пальців.

650.                   Плаває, як сокира.

651.                   Мокра, як курка.

652.                   Гнучка, як лоза.

653.                   Задумався, як кіт на глині. – чуте від Петрович Галини Григорівни

654.                   Набрав, як голий за пазуху.

655.                   Набрався, як собаха бліх.

656.                   Надувся, як індик.

657.                   Надоїла (тобто, набридла), як гірка редька.

658.                   Жінки - як сороки (всі секрети рознесуть по селу).

659.                   Стіною стали (на захист чогось чи когось).

660.                   Старий борг – як знахідка.

661.                   Очі зависливі, як у попа.

662.                   Помагає, як сліпому дзеркало.

663.                   Потрібне, як торішній сніг.

664.                   Гарячий, як окріп.

665.                   Теплий, як піч.

666.                   Рідко та мітко.

667.                   Мене аж покоробило!

668.                   Таке, як моя жизнь.

669.                   Куриця – не птиця, а Польща – не заграниця.  - чуте від Петровича Миколи Івановича.

670.                   Набігався, як солоний заєць. - чуте Петрович Галини Григорівни

671.                   Який поп (піп), такий і приход.- чуте від Петровича Миколи івановича.

 

ПРО МОВЧАННЯ

672.                   Слово - серебро, а мовчання – золото.

673.                   Мовчить, як води в рот набрав.

674.                   Мовчить, наче язик проковтнув.

675.                  Мовчи, глуха, менше гріха! – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни

676.                   Їж борщ з грибами, держи язик за зубами.

677.                   Хто мовчить, той двох навчить.

678.                   Умій сказать, умій і змовчать.

679.                   Шо ти мовчиш, як Му-му?

680.                   Тримай язик за зубами!

681.                   Прикуси язика!

682.                   На ус мотає (тільки слухає).

683.                   Мовчу, як могила.

684.                   Німа, як риба.

 

ПРО НЕСПОДІВАНКИ

685.                   Вискочив, як Пилип з конопель.

686.                   Вискочив, як коза (або як козак) з маку.

687.                   Огорошили.

688.                  Накрив мокрим рядном (не дав і слова сказати). - чуте від Петрович Галини Григорівни

689.                   Як з неба звалився.

690.                   Звалився, як сніг на голову.

691.                   Ні ждано, ні гадано.

692.                   Як грім серед ясного неба.

693.                   Де ти взявся, шоб ти всрався!

694.                   Як хто відро холодної води на голову вилив.

 

МІРКИ, ОЦІНКИ

695.                   Працює (мотор, телевізор тощо), як часи.

696.                   Точно, як в аптеці.

697.                   Глибина: старій жабі по коліно.

698.                   Так рівно, як бичок посцяв.

699.                   (Так мало) як курка насрала.

700.                   Таке робиться (в хаті, в дворі, на роботі…), шо чорт ногу зламає.

701.                   (Ану, збігай, тільки) шоб одна нога була тут, а друга там!

702.                   Сад білий, як молоком облитий.

703.                  Хочеться, як перед смертю. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

704.                   Хочеться (чогось), як голодному срать.

705.                   Росте, як на дріжжях. – чуте від Петрович Галини Григорівни

706.                   Надувся, як пузирь.

707.                   Причепився, як реп’ях.

708.                   Пристав, як сльота.

709.                   Пристав, як смола шевська.

710.                   Надоїдливий, як мухи в Спасівку.

711.                   Обдер, як липку.

712.                   Мокрий, як миша (про спітнілого хворого).

713.                   Мокрий, як хлющ.

714.                   Блищить, як у кота яйця.

715.                   М'який, як пампушка (або подушка).

716.                   Глухий, як тетеря.

717.                   Хай (будемо робити щось) як припече.

718.                   Це йому (так подобається) як попереду танцювать.

719.                   Розкраснілась, як Марійка на обіді. – чуте від Рябенької Валентини Володимирівни

720.                   Вірить, як самому собі.

721.                  Схожа, як свиня на коня. – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни

722.                   Суне, як хмара.

723.                   Зла, як змія.

724.                   Свариться, як Кайдашиха. – чуте від Рябенького Сергія Миколайовича

725.                   Б’ється, як риба об лід.

726.                   Ждала, як Бога.

727.                   Легко, як дурню з гори скотиться.

728.                   Гризуться, як кіт з собакою.

729.                   (Так голосно, шо) аж перепонки лопаються!

730.                   Не то біда, шо плаче, а то біда, шо скаче!

731.                   Став,  як укопаний.

732.                   Сидить, як прив’язаний.

733.                   Набравсь, як Май груш. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

734.                   Спокійний, як двері.

735.                   Йому це, як собаці муха.

736.                   Боїться, як свиня грому. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

737.                   Боїться, як дяк гусей. – чуте від Петрович Галини Григорівни

738.                   (Став слухняний, смирний тощо) як шовк.

739.                   Помогло, як мертвому кадило (або як мертвому припарки).

740.                   Розбирається, як свиня в апельсинах. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

741.                   Води – горобцеві по коліна.

742.                   Шо занадто, то не здраво!

 

НІЧ І ДЕНЬ

743.                   Ніч – хоч око виколи.

744.                   Темно – хоч в око стрель! (або хоч око виколи).

745.                   Темно, як у негра в сраці.

746.                   Темно,  хоч око виколи.

747.                   Так місячно, хоч голки збирай.

748.                   Ясно, як Божий день.

749.                   Видно, як в білий день.

 

РУХ, БІГ

750.                   Сидить, як на голках.

751.                   Товчеться, як Марко по пеклу.

752.                   Стрибає, як жаба на купині.

753.                   Крутиться, як муха в окропі.

754.                   Крадеться тихо, як мишка.

755.                   Перевалюється, як качка.

756.                   Сунеться, як черепаха.

757.                   Ходить, як в ступі горох товче.

758.                   Повзе, як тінь.

759.                   Іде, як возом їде.

760.                   Іде, як піп (про тих, хто за собою двері не зачиняє). – чуте від Петрович Галини Григорівни

761.                   Хода: «руб двадцять! руб двадцять!» (про тих, хто кульгає).

762.                   Пре, як танк.

763.                   Побіг, мов скажений.

764.                   Подався, тільки (аж) кохта надулася.

765.                   Побіг, тільки смуга лягла. - чуте від Пархоменка Григорія Тимофійовича, Петрович Галини Григорівни

766.                   Летить, як з цепу зірвався.

767.                   Біжить, аж перекидається.

768.                   Бігає, як чорт за ниткою. – чуте від Петрович Галини Григорівни

769.                   Бігає, як коняка.

770.                   Біга, як ошпарений.

 

КІЛЬКІСТЬ

771.                   Один, як перст (як палець).

772.                   Один, як в полі билина.

773.                   (Мало) як кіт наплакав.

774.                   (Таке щось рідкісне, що) із свічкою не найдеш.

775.                   Стільки людей зібралося, шо курці ніде клюнуть.

776.                   Ні кінця, ні краю.

777.                   Їх там не багато, не мало, а (кількість) буде!

778.                   Дочорта!

779.                   (Так їх багато, що) в собаку кинь, в (того, про кого хотять сказати, що їх багато – дурня, п’яницю, тошо) попадеш.

780.                   (Наївся, набрався чогось) по саму зав’язку.

 

ВИМІРИ ЧАСУ, ВІКУ

781.                  Зимою ніч – як год! – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

782.                   Рано, ще й на світ не благословилося.

783.                   Ні світ, ні зоря.

784.                   Це було за царя Панька, як була земля тонка.

785.                   То не при нас писано.

786.                   За царя Гороха, як було людей трохи.

787.                   За царя Опенька, як була земля тоненька.

788.                   Це було давно й неправда.

789.                   Вряди-годи.

790.                   Поки суд та діло.

791.                   Довге (кіно, зібрання якесь тощо), як собача пісня.

792.                   (Так довго ждали, шо й) жданики поїли.

793.                   (Домовляємося) після дощика в четвер, а тоді на Миколи, та й ніколи… - чуте від Устіченка Анатолія Володимировича

794.                   (Скільки тобі років?)  Скільки б не було – всі мої!

795.                   Згадала баба, як дівкою була (або згадала баба дівера).

796.                   Згадав, як срать сідав. Як напнувся, то й забувся.

797.                   Знайшла, як заміж ішла. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

798.                   (Ця подія) не за горами.

799.                   (Такого не було або не буде) поки світа й сонця.

800.                   З того часу багато води утекло.

801.                   Життя пройшло, як один день.

802.                   (Це станеться) як рак на горі свисне.

803.                   (Взявся шось робити) в свинячий голос.

804.                   (Помнитиме) до нових віників.

805.                   (Не робить того, що треба) поки півень в сраку не клюне.

806.                   Поки грім не гримне, баба не перехреститься.

 

ПРО СКАЗАНЕ ЧИ ЗРОБЛЕНЕ НЕ В ЛАД

807.                   На городі бузина, а в Києві дядько, він її полюбив, шо на п’яті перстень.

808.                   Намолов сім мішків гречаної вовни!

809.                   Шість верст до небес і все лісом.

810.                   Таке плете, шо і купи не держиться.

811.                   Почав за здравіє, а закінчив за упокой.

812.                   Прирівняла Гапка гівно до оладка.

813.                   Язик мій - враг мій.

814.                   На вербі груші.

815.                   Рябої кобили сон.

816.                   Брєд сивої кобили.

817.                   Чортій шо і збоку бантік.

818.                   Геп з дуба на кактус!

819.                   Лізла баба по драбині, та й упала там, де свині.

820.                   Летіла, перділа, упала і всралась.

821.                   Срав, пердів, з гори летів.

822.                   Од одного берега одчалив, а до другого не пристав.

823.                  Сказав таке, шо й на голову не налізе. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

824.                   Сказав, як у воду перднув.

825.                  Геп! – стара шейма з печі.- чуте від Медуниці Миколи Михайловича

826.                   «Гав!» – та в дупло, шоб сонце не пекло.

827.                   «Гав!» – та в будку.

828.                   Здрастуй, срака, Новий год! Де ти була прошлий год?

829.                   Гур-гур стара з печі.

830.                   Світи, жінко, - надумався! – чуте від Петрович Галини Григорівни

831.                   Здрастє, Настє, я - не в сажі? – чуте від Петрович Галини Григорівни

832.                   Ти коли уші кісілем миєш, то хоч кісточки виймай.

833.                   Не поможе бабі й кадило, якшо бабу сказило.

834.                   Куди кінь з копитом, туди й рак з клешнею.

835.                   Куди кінь копитом, туди й жаба лапою – чуте від Костоглод Валентини Григорівни

836.                   Коня кують, а жаба і собі лапу підставляє.

 

НІ СЕ, НІ ТЕ

837.                   Ні риба, ні мнясо.

838.                   Ні печене, ні варене.

839.                   Ні сіло, ні впало.

840.                   Ні кує, ні меле.

841.                   Ні в тин, ні в ворота.

842.                   І не туди, і не сюди.

843.                   Ні собі, ні людям.

844.                   Ні Богу, ні людям.

845.                   Ні сном, ні духом.

846.                   Ні вашим, ні нашим.

847.                   Ні дяки, ні ласки.

848.                   Ні Богу свічка, ні чорту кочерга.

849.                   Не те, шо мете.

850.                   Ні к селу, ні к городу. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

851.                   Ні в сих, ні в тих.

852.                   Ні бе, ні ме, ні кукуріку.

853.                   Ні се, ні те.

854.                   Ні тпру, ні ну.

855.                   Ні удою, ні убою.

856.                   Він йому ні брат, ні сват.

857.                   Він такий мій, як і твій.

858.                   Нехай буде ні по-твоєму, ні по-моєму.

859.                   Шиворот-навиворот.

860.                   Шо сіре, те й вовк. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

861.                   Не знаю, не відаю.

862.                   Чорти його батька зна шо.

863.                   Казна шо, чорт (його) зна шо, казна де, казна хто.

 

ПРО ЩОСЬ НЕПОТРІБНЕ

864.                   Приший-кобилі-хвіст.

865.                   Як п’яте колесо до воза.

866.                   Як більмо на оці.

867.                   Як до п... дверці.

868.                   Нужний, як собаці п’ята лапа.

869.                   Нужний, як зайцю стоп-сигнал.

870.                   Треба, як рибі зонтік.

871.                   Треба, як лисому розчоска.

872.                   Як собаці – бантік.

873.                   Воно йому нужне, як мені - болячка.

874.                   На х... козі баян.

875.                   На х... попу баян, якшо піп – не хуліган (або якщо в нього є кадило).

876.                   (Поможе) як мертвому кадило або як мертвому припарки.

877.                   Руками й ногами! (про когось, хто рішуче відмовляється від чогось небажаного).

878.                   Знаємо і без попа, шо в неділю свято.

ПРИКМЕТИ

879.                   Видно, шо Гапка пироги пекла – ворота в тісті.

880.                   Спас – держи рукавички про запас. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни

881.                   Коли з вишень рано опадає листя, то на холодну зиму.

882.                   Явдоха кожухи сушить.

883.                   Ілько вже у воду насцяв (вода в річці холодна).

884.                   Варвара ночі увірвала, а дня приточила.

885.                   Як на Стрітення півень з калюжі нап’ється – рання весна буде.

886.                   В Глинську чуть сигнал залізничного локомотива – на теплу погоду.

887.                   Коли чуть запах відстойників цукрозаводу із Червонозаводського, то буде дощ .

888.                   Пройшла середа – тижня нема.

889.                   Субота – не робота.

890.                   У якому усі дзвенить?

891.                   З якого ока вія впала?

892.                   Куди дуля, туди й дим.

893.                   З відром – з добром, з водою – з бідою! – чуте  від Сулим Галини Василівни

894.                   Нехай тобі дуля всохне, а мені нехай ячмінець всохне! (так говорили, намагаючись позбутися ячмінця). – чуте  від Кацюби Людмили Антонівни

895.                   Коли свербить долоня – хтось гроші дасть, а коли ніс – дулю.

896.                   Одна ластівка весни не робить.

897.                   Зранку рясна роса – дощу не буде.

898.                   Ластівки низько літають – буде дощ!

899.                   Від дощу на воді бульбашки – дощ надовго.

900.                   Горобці „купаються” в пилюці – буде дощ.

901.                   Дощ вранці – шо бабині танці (не надовго).

902.                   Дощ зранку - надівай дранку і в поле їдь; дощ після обід – запрягай і додому їдь.

903.                   Зозуля років накувала.

904.                   Мабуть, шось у лісі здохло (як хтось зробив нехарактерний вчинок).

905.                   Куди б’ють, туди й цілують.

906.                   Сич кричить – не на добро.

907.                   Родиться хлопців більше, ніж дівчат – війна буде.

 

МАРНОВІРСТВА, ЗАБОБОНИ

908.                   Та він шось зна.

909.                   Це йому пороблено.

910.                   Баба з порожніми відрами дорогу перейшла.

911.                   Будеш в пеклі попіл вигрібать (так кажуть тим, у кого не має хрещеників) – чуте від Філоненко Світлани

912.                   Не передавай нічого через поріг.

913.                   Не починай в понеділок якесь діло, бо воно не вдасться або затягнеться на невизначений строк.

914.                   Не стрижися і не мий голову в понеділок.

915.                   Не чортихайся! – чуте від Кацюби Людмили Антонівни

916.                   Не свисти в хаті, грошей не буде!

917.                   Не сідай на угол (столу), бо заміж не вийдеш.

918.                   Не обмітай (кого-небуть віником, як прибираєш), бо всіх женихів одметеш.

919.                   Не їж перед дзеркалом, бо зуби повипадають.

920.                   Не облизуй качалку, лисий будеш (коли хтось мне качалкою мак у макітрі)!

921.                   Не стирай зі столу рукою – не буде грошей – чуте від Кацюби Людмили Антонівни

922.                   Не оставляй на ніч ножі на столі – бо прийде нечиста сила!  – чуте від Кацюби Людмили Антонівни

923.                   Не бризкайся водою, не розводь чортів! – чуте від Кацюби Людмили Антонівни

924.                   Коли хтось із сім’ї чи з родичів, котрі приїхали погостювати, їдуть, то не можна того ж дня прибирати в хаті і виносити сміття, бо більше не вернуться.

925.                   Не підмітай увечері!

926.                   Після заходу сонця не можна сміття виносить з хати.

927.                   Не спи на захід сонця, бо погано себе почуватимеш.

928.                   Сіль розсиплеш - до сварки. – чуте від Рябенької Валентини Володимирівни.

929.                   Кішка дорогу перебігла.

930.                   Так годиться.

931.                   Це не перед добром!

932.                   Не проти ночі згадуючи.

933.                   Не при хаті кажучи.

934.                   Тьху-тьху-тьху, шоб не зглазить.

935.                   Чхнув – на правду.

936.                   На харошу погоду! – так кажуть глинчани, кидаючи  копійки.

937.                   При царі й глина не така була!

 

СУМНІВИ

938.                   Шо бистро робиться, те сліпе родиться.

939.                  Кошенята бистро робляться, та сліпими родяться. – чуте від Петровича Миколи Івановича

940.                   Хто спішить, той людей смішить.

941.                   Баба надвоє сказала (про результат якоїсь дії).

942.                   Чи ще буде бабі решето?

943.                   Це ще вилами по воді писано. – чуте від Огієнко Наталії Махтеївни

944.                   Рибка плаває по дну, х.. піймаєш хоч одну.

945.                   Кат його розбере.

946.                   Чого наші не придумають.

947.                   Тільки й світа, шо у вікні.

948.                   Рука не піднімається.

949.                   Поживемо – побачимо.

950.                   Рада б душа в рай, так гріхи не пускають.

951.                   Вночі всі коти сірі.

 

ФАТАЛІЗМ І ПОФІГІЗМ

952.                   Гуляй тато, завтра свято.

953.                   Де наше не пропадало.

954.                   Та хай вчора.

955.                   Будь, шо буде.

956.                   Куди крива вивезе.

957.                   На мій вік вистачить (добра, хати, грошей).

958.                   Чим би дитя не тішилось, аби не плакало.

959.                   Як Бог дасть.

960.                   Як карта ляже.

961.                   Мені за шиворот не капає.

962.                   Мені з ним дітей не хрестить.

963.                   Моє діло теляче: наївся, і в хлів.

964.                   Моє діло десяте.

965.                   Моя хата з краю, я нічого не знаю.

966.                   Я – не я, і хата не моя.

967.                   Після нас - хоч потоп.

968.                   Згоріла хата – гори й сарай!

969.                   Не тратьте, куме, сили, спускайтеся на дно.

970.                   Він і лапки склав.

971.                   Шо було – бачили. Шо буде – побачимо.

972.                   Хоч круть-верть, хоч верть-круть.

973.                   До того йшлося.

974.                   Пан або пропав.

975.                   Шо в лоб, шо по лобі.

976.                   Хоч кажи, хоч плюй. - чуте від Рокитянської Наталії Михайлівни

977.                   Вище себе не підскочиш.

978.                   Його хоч до сала прив’яжи, все одно буде, як драбина.

979.                   Батогом обуха не переб'єш.

980.                   І на сонці є п’ятна.

981.                   Свиня калюжу найде (або Свиня болото найде).

982.                   Це як небесна канцелярія рішить.

983.                   Нам, воєнним, все одно – хоч горілка, хоч пулімьот, - аби з ніг валило!

984.                   Те йому на роду написано.

985.                   Баба надвоє ворожила: або вмре, або буде жива.

986.                   Казав сліпий «побачимо», казав глухий «почуємо». - чуте від Махатила Семена Костьовича

987.                   Хоч гірше, аби інше.

988.                   Як не крутись, Рябко, а хвіст ззаді.

989.                   «- Сідай, бабо, підвезу». «- Та нема коли – треба йти!».

990.                   На зло кондуктору візьму білет і піду пішки.

991.                   Назло моїй жінці нехай мене вб’ють.

992.                   І ухом не веде.

993.                   Кидай, Петре, жінку, а я - чоловіка! - чуте від Петрович Галини Григорівни

994.                   Аби чудніше!

995.                   Аби баба-ряба! – чуте від Огієнко Наталії Махтеївни

996.                   Про мене, Семене.

997.                   Нехай буде гречка, аби не суперечка.

998.                   Називай хоч горщиком, тільки в піч не ставляй.

999.                   Од своєї тіні не втечеш.

1000.               Хрін редьки не солодший.

 

ПОГАНЕ САМОПОЧУТТЯ

1001.               Шось мені млосно.

1002.               Шось мене марудить.

1003.               Шось мені в голові замакітрилось.

1004.               Став, як сам не свій.

1005.               Стогне, як старий дід.

1006.               Так болить йому, шо аж на стіну дереться.

1007.               Так болить, що якби не міг стогнати, то вмер би.

1008.               Як з хреста знятий.

1009.               Жовтий, як віск.

1010.               Дохлий, наче сім днів не їв.

1011.               Страшний, як смерть.

1012.               Зігнувся у три погибелі.

1013.               Зігнутий, як кочерга.

1014.               Синій, як пуп.

1015.               Зелений, як рута.

1016.               Як хто в очі піску насипав.

1017.               Як кілком побитий.

1018.               Як через м'ясорубку перекручений.

1019.               Перевівся ні на що.

1020.               Тане, як свічка.

1021.               Тільки живий та теплий.

1022.               Блідий, як смерть.

1023.               Од вітру хитається.

1024.               Серце теліпається, як телячий хвіст.

1025.               Ледве лізе , як три дні не їв.

1026.               Місця живого на ньому не має.

1027.               Худий, як глист або як глистюк.

1028.               Нашій Катрі полеґшало – то не їла, а тепер і не балакає.

 

ПРО ВТОМУ

1029.               Заморився, аж коліна підкошуються.

1030.               Аж піджилки трусяться.

1031.               Ніг під собою не чую.

1032.               Ноги, як свинцем налиті.

1033.               Чуть руки не поодпадали, поки донесла.

1034.               Насилу доліз.

1035.               Єлі ноги притягла.

1036.               Ні ївши, ні спавши.

1037.               Ухайдокався.

 

ЗДОРОВ’Я, ХВОРОБИ

1038.               Здоров’я - всьому голова.

1039.               Було б здоров'я, а інше наживем.

1040.               В здоровому тілі - здоровий дух.

1041.               Здоров’я за гроші не купиш.

1042.               Здоров’я – найбільше багатство.

1043.               Шо ти питаєш у больного здоров’я?

1044.               Здоровий, як циганова коняка: день біжить, три дні лежить.

1045.               Заживе, як на собаці.

1046.               Така біда, шо ні самому подивиться, ні людям показать.

1047.               Хоч верба і товста, та всередині пуста.

1048.               Здоровий дуб, та дуплистий.

1049.               Скрипливе дерево здорове перестоїть.

1050.               Держи ноги в теплі, голову в холоді, живіт в голоді і будеш довго жить.

1051.               Пішов на ліки – пропав навіки.

1052.               (Життя) висить на волосині.

 

ПРО СТАРІСТЬ

1053.               Старість – не радість.

1054.               Старе – шо мале. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

1055.               Старій бабі і на печі ухаби.

1056.               Старому піч - як малому колиска.

1057.               Кортить бабі скоринки, та не вкусить.

1058.               Старого вчить, як мертвого лічить.

1059.               Такий старий, шо з його тирса сиплеться.

1060.               Як трухлявий пеньок.

1061.               Голова, як діряве відро.

1062.               Глухий, як пень.

1063.               Старий, як собака.

1064.               Старе луб’я.

1065.               Гірше малої дитини.

1066.               Не по зубах мені ці горіхи.

1067.               Старий, як світ.

1068.               О! Змалився.

1069.               Немає лікарства од старості.

1070.               Лучче годувати, ніж поминати.

ПРО СМЕРТЬ

1071.               На ладан дише.

1072.               Однією ногою в могилі.

1073.               Там (або скоро) йому жаба й цицьки дасть.

1074.               Поганяй-до-ями.

1075.               Перед смертю не надишешся!

1076.               Смерть причину найде.

1077.               Скоро вже (поминальні) коржики будуть.

1078.             Він вже на Божій дорозі. – чуте від Одинцової Ольги Андріївни

1079.               Од смерті не одпросишся й не одмолишся. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни

1080.               Хоч круть, хоч верть, а все-одно в черепочку смерть.

1081.               Всі там будемо.

1082.               Вмирать – все одно день терять.

1083.               Відляпався.

1084.               Дуба дав.

1085.               Пропав навіки. – чуте від Чуб Марії Семенівни

1086.               Оддав Богу душу.

1087.             Чоловік як собака (тут живий, тут – немає). – чуте від Пархоменка Григорія Тимофійовича

1088.               Не то черви, шо ми їмо, а то черви, шо нас їдять!

1089.               Не вмер Данило, болячка задавила.

1090.               Царство йому небесне!

1091.               Земля йому пухом!

1092.               Собаці – собача смерть!

1093.               На похоронах всі плачуть, а піп співає. – чуте від Кривозуба Івана Дмитровича

 

 

У тих, хто не полінувався це прочитати, просимо вибачення, що включили сюди і низку не зовсім благозвучних приказок – з пісні слова не викинеш та й дуже вже дотепно більшість з них звучать.

Ми не стверджуємо, що всі зібрані тут вирази ходять тільки в Глинську чи навколишніх селах, лише стверджуємо, що вони в Глинську почуті.

Визнаючи, що цей перелік глинських приказок не може бути повним, пропонуємо читачам-глинчанам доповнити його тими виразами, яких укладачі збірки не згадали – але пропоноване вами має бути обов'язково глинського походження (для вас), тобто почуте вами саме в Глинську!

Будемо вдячні також за пропозиції щодо поліпшення структури збірки, за інші зауваження. Якщо, на Ваш погляд, якісь вирази треба вилучити зі збірки, як не характерні для Глинська – теж пропонуйте.

 

Укладачі