Образні вислови в мові жителів
села Глинська, що на
Сумщині,
та навколишніх
сіл
Укладачі:
Володимир
Пархоменко
Тетяна
Рябенька
Ніна
Петрович
Ярина Малик
(Рокитянська)
Під редакцією
Володимира Пархоменка
Проект
інтернет-сторінки
2007-2008
ДО ЧИТАЧА
Український етнограф і фольклорист Матвій Номис (Симонов) ще у 1863 році опублікував книжку «Українські приказки, прислів'я і таке інше». Там зібрано понад 12 000 зразків того «і такого іншого». Книжка цікава ще й тим, що біля кожного виразу вказано, де він записаний – наприклад, Лівобережжя, Роменський повіт, Лохвицький повіт і т.п.
Читаючи ту книжку (а вона перевидана в 2004 році), кожен наш земляк може помітити, що багато з прислів'їв і приказок, записаних у наших краях ще Номисом півтора століття назад, він знає з дитинства, бо чув їх у рідному селі. Редактор цієї збірки не полінувався виписати з тієї книги біля 750 прислів'їв, знаних ним з дитячих років, класифікувати їх на свій лад та доповнити тими, котрих у збірці Номиса не знайшлося.
Після створення Інтернет-сторінки www.glinsk.com.ua до цієї справи приєдналися її активні користувачі Тетяна Рябенька, Ніна Петрович, Ярина Малик, зусиллями яких збірка збагатилася ще майже на більш ніж на дві тисячі образних глинських висловів. При цьому було вказано також імена деяких наших земляків – характерних вживачів тих чи інших приказок, частини з яких вже немає на цьому світі.
Саме собою виходить, що в Глинську вживаються і вислови, привнесені з сусідніх сіл. Адже їхні мешканці часто в Глинську навчалися, працювали, одружувалися і нерідко переїжджали до Глинська назовсім. Найкращі з їхніх характерних висловів підхоплювали глинчани і ці вислови, таким чином, входили до глинської мовної скарбниці і, відповідно, також потрапили до цієї збірки.
Те, що вийшло з усієї тієї роботи, і пропонується увазі читачів.
Коротко про укладачів:
Володимир
Пархоменко – народився в Глинську
в 1949 році. В 1966 році закінчив Глинську середню школу. Живе і працює в Києві.
Співавтор «Нарису
історії Глинська». Почесний громадянин села.
Тетяна
Рябенька – народилася в Глинську
в 1983 році. В 2000 році закінчила Глинську
середню школу. Працює в Києві.
Ніна
Петрович – народилася 1950 року
у Волошнівці. В 1957-1966 роках училася в Глинській середній школі. Живе і
працює в Києві.
Ярина Малик (дівоче прізвище Рокитянська) – народилася в Глинську в 1980 році. В 1997 році закінчила Глинську середню школу. Тимчасово живе і працює в Бразилії.
Укладачі висловлюють
вдячність Олексію Пархоменку за створення інтернет-сторінки www.glinsk.com.ua, що уможливило
об'єднання їхніх зусиль для створення цієї збірки.
ПРО БОГА
1.
Бог
його знає!
2.
Всі
під Богом ходимо.
3.
Все
Боже, тільки гріхи – наші.
4.
Без Бога ні до
порога. – чуте від Пархоменко Людмили
Омелянівни
5. Без Божої волі й волос з голови не спаде.
6. Не так буде, як баба каже, а як Бог дасть.
7.
Якби б Бог слухав чередника, то вся б череда за
літо видохла.
8. Плануй, небораче, а Бог переіначе.
9.
Бог не теля – баче звідтіля!
10. Сам Бог велів (щось зробить).
11. У Бога все приготовлено (про несподівану зміну).
12. На Бога надійся, а сам не плошай.
13. Господь терпів, і нам велів.
14. Береженого і Бог береже.
15. Бозя свариться! (показуючи дитині на ікону).
16. Не гніви Бога!
17. Бог дав – Бог взяв.
18. Та Бог з тобою!
19. Іди з Богом!
ДО
БОГА
20. «Боже, поможи!» – «Казали боги, шоб і ви
помогли!».
21. Боже, поможи і нікому не
кажи.
22. Поможи, Боже, нежонатому, а жонатому й жінка поможе.
23. Забрав, Боже,
сили, то забери й мислі (про жінок).
24. Бережи нас, Боже,
од суми, од тюрми та од лихої жони.
25. Боже, борони од
огню, води і злої жони.
26. Дай, Боже, пам’яті.
27. Господи, одверни й
заступи!
ВІТАННЯ
28. «Здорові були!» або «Здоров
був!»
29. Драстуйте-драстуйте, та (світла) не
застуйте.
30. Драстуй-драстуй, парень красний. – чуте
від Махатила Семена Костьовича
31. Драстуй, як не шуткуєш. – чуте від
Махатила Семена Костьовича
32. Здоров-здоров! Явився, не
запилився.
33. Драстуйте! – Доброго
здоров’я!
34. Привєт од старих штіблєт! – чуте від
Рокитянського Петра Миколайовича
35. О! Здрасті, я ваша тьотя! Приїхала з Києва, буду у вас ночувать!
ДОБРІ ПОБАЖАННЯ
36. На здоров’я!
37. Великий рости та здоров
будь!
38. Нехай тебе Бог оборонить.
39. Нехай великий (чи здоровий) росте та
щасливий буде!
40. Бог не без милості, козак не без
долі.
41. Будь здорова, як корова, і красива, як
свиня.
42. Будь здоров! Хай тобі аби
шо!
43. Шоб тебе коники не
з’їли!
44. Шоб тобі лад був!
45. Шоб тобі добро було!
46. Шоб ти був живий і здоровий!
47.
Ну, кріпіться!
НА ДОБРЕ СЛОВО, НА
ДОБРІ ПОБАЖАННЯ
48. Твої б слова – та Богові в уші.
49. Твоїми б устами та мед пить.
50. Твої слова, як
бальзам на рану (або на душу).
ПРИКАЗУВАННЯ В ДИТЯЧИХ РОЗМОВАХ
ТА В РОЗМОВАХ З ДІТЬМИ
51.
Люлі-люлі-люлі, налетіли гулі...
52. Чук, чук, наловив дід щук,
баба рибку пече,
сковорідка тече.
53. Чук, чук, наварив дід щук,
баба губи надула – не полуднувала! – чуте від
Огієнко Наталки Махтеївни
54. Пішла киця по водицю
та й упала у криницю,
пішов котик рятувать
за ушечки витягать! – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни
55. Обізяна без кармана
загубила кошельок,
а міліція споймала,
посадила на горшок.
А горщок гарячий,
обізяна плаче.
56. Іди-іди, дощику,
зварю тобі борщику
у новому (або в
полив'яному) горщику.
57. Дощику, припусти.
Нас додому не пусти.
58. Вийди-вийди сонечко
на дідове полечко,
на бабине зіллячко,
на наше подвір’ячко! – чуте від Пархоменко Людмили
Омелянівни
59. Ліс (вказуючи на чуприну), поляна
(на лоб),
горбик (на ніс), яма (на
рот),
циця, циця,
пуп, мазниця.
60. Тра-та-та, тра-та-та,
сіла баба на кота,
поїхала до попа.
Попа нема дома,
поїхав по дрова,
не по дрова – по лозу,
казав: «- Зайця привезу!». – чуте від
Пархоменко Параски Іванівни
61. Єроплан! Єроплан!
Посади мене в карман,
а в кармані пусто,
виросла капуста! (коли пролітав
літак)
62. (Сидиш) в серединці – в золотій (обісраній)
ряднинці, по краях – в обісраних (золотих) раях.
63. А тобі – завидно! Шо у тебе видно!
64. А тобі завидно! Під носом павидло!
65. І мій батько, і твій
батько
були добрі козаки:
посідали коло хати
та й заревли, як бики. – чуте від
Колодяжного Аркадія Омеляновича
66. Кажу, кажу, кажу,
зарізав дід козу,
повісив на ломаку –
дивіться, діти, в сраку.
67. Раз, два, три, чотири,
чорти бабу підчепили
і сорочку зняли,
прочуханки дали. – чуте від Пархоменка
Тимофія Федосійовича
68. Тише, свиня пише,
а кабан діктує,
а свиня не чує.
69. Гей, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.
ДИТЯЧІ ЛІЧИЛКИ
70.
Солома, полова, дишло –
вийшло!
71. Котилася торба
з великого горба,
а в тій торбі – хліб,
паляниця.
Кому доведеться, той буде жмуриться.
72. Раз, два, три, чотири, п’ять,
я іду шукать.
Хто не заховався
–
я не винуват.
73. Стакан,
лимон, вийди вон. Стакан води - вийди ти.
74. Вийшов мєсяц із тумана,
вийняв ножик із кармана,
буду рєзать, буду біть,
з кем останешся дружить.
75. На златом крильце
сідєлі:
царь, царєвич,
король, королєвич,
сапожник, портной.
Хто ти будеш такой?
ПОВЧАННЯ СТАРШИХ
76. Ласкаве телятко дві матки
ссе.
77. Покірну
голову меч не січе.
78. Вода камінь точить.
79. Не міряй
всіх на свій аршин.
80. По собі не суди.
81. Лучче синиця в руках, чим журавель у
небі.
82. Дальше положиш – ближче
візьмеш.
83. Одрізаного не приставиш.
84. Клин клином вибивають.
85. Готуй сани влітку, а воза взимку.
86. Риба шукає, де
глибше, а людина – де лучче.
87. Всякому овочу свій
час.
88. Раніше сядеш
– раніше злізеш.
89. Вольному воля, спасенному –
рай.
90. Послідня в попа жінка (відповідають, коли хтось каже, що ця , наприклад, чарка вже послідня).
91. Ложки мимо рота не пронесеш.
92. Дорога ложка до обіду.
93. Якби знав,
де впадеш – подушку (соломку) підстелив би.
94. Не бери
дурного в голову і важкого в руки.
95. Сльозами горю не
поможеш.
96. Москва на сльози не
вдаряє.
97. Терпи, душа, - спасенна будеш. – чуте від Чуб Марії Семенівни
98. З пісні слова не викинеш.
99. Хто споре, той гівна не стоє.
100. Хто тоне, той і за соломину хватається.
101.
Стидно в кого видно або кому нема чого
показать.
102.
Дешева
рибка – пагана юшка.
103.
На
безриб’ї і рак – риба.
104.
На
безриб’ї і сам раком станеш. – чуте
від
Устіченка Анатолія Володимировича
105.
Не буде
баба дівкою.
106.
Скільки не кажи
«мед», а в роті солодше не стане.
107. Індик думав, поки в борщ попав.
108. Індик думав, поки здох.
109.
Одна
паршива овечка все стадо паганить.
110.
Пожалів вовк кобилу, оставив хвіст і
гриву.
111. Сила є – ума не нада!
112.
Кого ми
хочемо, ті нас не хотять.
113.
Нове сито
- на кілочку.
114.
Сапожник без чобіт,
плотник без воріт.
115.
Хароша
Маша, та не наша. - чуте від Махатила Семена Костьовича
116.
Людина сама собі не ворог.
ПОПЕРЕДЖЕННЯ
117.
Підождіть: прийде коза до воза сіно
смикать.
118.
Прийде
коза до воза і скаже «Ме!».
119.
Прийде
война, попросиш хліба.
120.
Земля кругла, десь за углом зустрінемося.
121. За двома зайцями не женись, бо ні одного не піймаєш!
122.
Не лізь на
рожон!
123.
Не винось
сміття з хати.
124.
Не лізь не в своє діло.
125.
Бездонної бочки не наллєш.
126. Поки сонце зійде, роса очі виїсть.
127. Один в полі не воїн.
128.
Пропадеш
ні за копійку.
129.
Носе вовк овець –
понесуть і вовка.
130. Поспішиш – людей насмішиш.
131. Не грайся з огнем – обпечешся.
132.
Не кажи
гоп, поки не перескочиш.
133. Не сутулься, бо горб на спині виросте.
134.
Не будь білою
вороною, а то свої заклюють.
135.
Не плюй
в колодязь, пригодиться води напиться.
136.
Не копай другому яму, сам у неї попадеш.
137.
Не
смійся з старого, сам такий будеш.
138.
Не
пнися, бо пуп розв’яжеться.
139.
Не
пнися, бо всересся.
140.
Не спи
багато, бо верба з сраки виросте.
141.
Не
купайся після Іллі – верба з сраки виросте.
ЗАСТЕРЕЖЕННЯ
142.
З чим
чорт не шуткує, поки Бог спить! –
чуте від Петрович Галини Григорівни
143. Шо посієш, те й пожнеш.
144.
Під
лежачий камінь і вода не тече.
145.
В тихому
болоті чорти водяться.
146.
Не
спитавши броду, не лізь у воду.
147.
Скоро
казка кажеться, та не скоро діло робиться.
148.
Шо
написано пером, не вирубиш тупором.
149.
Не все
те золото, шо блистить.
150. Будь тише води, нижче трави.
151.
З
вовками жить, по-вовчому вить.
152.
Шила в
мішку не сховаєш.
153. Чужа душа – темний ліс.
154.
Тиха вода
греблі рве.
155.
Капля камінь
точить.
156.
Там
добре, де нас нема.
157.
Не зарікайся од суми і
од тюрми.
158.
Робота дурних любить.
159.
Хто
везе, тому накладають.
160.
Дивись, не накаркай.
161.
Не
передай куті меду.
162.
Не вмієш срать, не мучай сраку.
163. Заморисся пиль глотать в сиру погоду!
164. На двох стільцях не всидиш.
165.
Не ти
перший, не ти й останній!
166.
Зарубай
собі на носі!
167.
Будеш лікті кусать, та
буде пізно.
168.
Буде
каяття, та не буде вороття. – чуте від Пархоменко Анастасії
Тимофіївни
169.
І дітям
своїм (і десятому) закажи.
170.
Сам
кашу заварив, сам і розхльобувать будеш.
171.
Тобі
того не бачить, як своїх ушей.
СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ: МЕТОДОЛОГІЯ
172. Навчай дитину, поки поперек лежанки лежить.
173.
Чим би
дитя не бавилось, аби не плакало! – чуте від Петрович Галини
Григорівни
174.
Зірвав
на ньому злість.
175.
Читає
нотації.
176. Ти шо, з дуба впав?
177. Чого стовбичиш?!
178. Чого дивишся, як баран на нові ворота?
179. Не вмієш – не берись!
180. Хоть кажи йому, хоть не кажи.
181. Кажи, кажи, а йому – як горохом об стіну!
182. До нього доходить, як до жирахви.
183. Хоч ти йому кілок на голові теши!
184.
В одне ухо влетіло – в друге вилетіло! – чуте від Рябенької Валентини
Володимирівни
185. І ухом не веде!
186. По сто разів повторять не буду!
187. Куди тебе несе лиха година?
188.
Сиди
дома і не рипайся.
189. Чого нюні розпустив?
190. Не скигли!
191. Не канюч!
192. Реве, як бугай!
193. Де ти взявся на мою голову?
194.
Шо ти мовчиш, як води в рот
набрав?
195.
Ти йому слово, а він тобі десять! – чуте від Рябенької Валентини
Володимирівни
196.
Його хрести, а він каже «Пусти!». – чуте від Шуби Миколи
Івановича
197.
Ти йому
– про образи, він тобі – про
гарбузи.
198.
Та ти грамотний, та не дрюкований. – чуте від Пархоменко Людмили
Омелянівни
199. Ще молоко (на губах) не обсохло старших учить.
200. Сопливий ще.
201. Бить би тебе, та нікому!
202. За тобою глаз та глаз!
203. На язик грамотний, а як до діла…
204.
Заткнися, і сопи собі в дві
дирочки!
205.
Сиди і мовчи собі в
тряпочку!
206. Стряхни пиль з ушей!
207. Я вже більше забув, чим ти знаєш.
208.
Знаєш ти, як їдять та тобі не дають. – чуте від Колодяжного Аркадія
Омеляновича
209.
Багато знатимеш – рано постарієш. – чуте від Петровича Миколи
Івановича
210. Яйця курицю не учать.
211. Дай, Боже, нашому теляті вовка ззїсти.
212. Прикуси язика!
213.
Не
огризайся.
214. Сядь крячкою!
215.
– О!
(при здивуванні)
– «О» – кругле! (тобто нічого дивуватися) - чуте від Рокитянського
Петра Миколайовича
216.
– Тату, дірка!
– Дірка в штанях, а то – отвір! –
чуте від Рокитянського Петра
Миколайовича
217. А шо то? Вже в (предмета, який «учень» крутить у руках) голова заболіла?
218.
Дід твій лисий так робив і тебе навчив! – чуте від Пархоменко Анастасії
Тимофіївни
219. Іч, розмріявся! Спинку зломиш! (так застерігав циган циганча, яке збиралося кататися верхи на лошаті, якого циган ще й не вкрав)
220. А смоли гарячої не хочеш?
221. Не мороч мені голову!
222. Тобі сам Бог не вгодить.
223. Менше балакай, більше слухай!
224.
Шо рота одкрив? Дивися, муха
влетить!
225. Кажда гнида – задом кида!
226. Це ще тільки квіточки, а ягодки будуть.
227. Оце комусь кислиці сняться.
228. Твоє діло маленьке.
229. Твоє діло теляче.
230. Не твого свинячого ума діло!
231. А тобі – зась, насери та й грайсь!
232. Не жуй соплі!
233. Не стій над душею!
234. Згинь з перед очей!
235. І на очі (мені) не попадайся!
236.
– Більше не буду, - винувато говорить
дитина.
- А більше й не нада, – відповідає мама чи тато.
СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ: СИСТЕМА СТИМУЛІВ
237. Дам дубця (говорять малим дітям, які не слухаються).
238.
Получиш
лопалки (або дрина).
239. Ось я тобі язика одріжу (або наколю язика)! (малим дітям, які вживають погані слова).
240.
Ти шо, березової каші хочеш? – чуте від Пархоменка Тимофія
Федосійовича
241. Ой, комусь змелеться!
242. Попаде тобі на оріхи.
243. От я тобі дам пам’ятного!
244. Я з тебе дурь виб’ю!
245.
Я з тебе
сирицю вимну! – чуте від Пархоменка Григорія
Тимофійовича
246. Я тебе в порошок зітру!
247. Дам духопела!
248. Дам гацапарки!
249. Юшкою вмиєшся!
250. Шкуру здеру!
251. Ти ще в мене й не такої заспіваєш!
252. (Чогось бажаного) не побачиш, як своїх ушей!
253.
Терпи,
козак, отаманом будеш!
254.
Взяв за
зябра.
СІМЕЙНЕ ВИХОВАННЯ: СИСТЕМА ОЦІНОК
255. От салепА (Солоха, Мотря)! (тобто роззява)
256. От роззява!
257. От транда івановна!
258.
Ляпалка.
– чуте від Рокитянської Наталії Михайлівни
259.
От
довбня вільхова!
260.
Тупий, як сибірський валянок. – чуте від Рябенького Сергія
Миколайовича
261. Дурний, аж світиться.
262.
Кугут,
кирик, йолоп!
263. Дєцький сад!
264. Слухняний, як вухо. – чуте від Петрович Галини Григорівни
265. Шкодливий, як кошеня.
266. Дурне, як вербові дрова. – чуте від Петрович Галини Григорівни
267.
Дурне, як свиріпа. – чуте від
Чуб Марії Семенівни
268.
Розумний, як жидівське теля. – чуте
від Колодяжного Аркадія
Омеляновича
269.
Молоде – зелене.
270.
Зріст волячий, а ум – телячий. – чуте від Пархоменко Віри
Тимофіївни
271. Теля Боже. – чуте від Рокитянської Наталії Михайлівни
272. От турок (туркеня)! – чуте від Рокитянської Наталії Михайлівни
273.
Вумний,
як вутка! ( або Вумний, як вутка, тільки отрубів не
кушає).
274. Наказаніє господнє! – чуте від Чуб Марії Семенівни
275. Учи-учи – одні двойки! – чуте від Рябенького Сергія Миколайовича
276.
З
тебе (шось), як з мене балярина.
277. Хіба мати винувата, шо дитина дурнувата!
278. Страшне й сумне! (або страшне, сумне і політичне).
279. Молодий та ранній.
ШКІЛЬНА НАУКА
280. Вік живи, вік учись.
281. Май розум!
282. Голова не тільки для того, шоб шапку (картуза) носить.
283. Не крутись, як дзиґа.
284. Шо ти крутишся, як у тебе шило в сраці!
285. Не лови ґав!
286. Дивись в оба!
287. В тебе шо, каша в роті?
288. Він йому в рота дивиться (слідкує за кожним словом).
289. Закрий рот, бо ворона (муха) влетить.
290.
(Щоденник забув!) А голову (дома) не забув?
– чуте від багатьох
вчителів
291. Не знав, не знав, та й забувся! – чуте від багатьох вчителів
292.
Ти шо, в лісі
виріс?
293. Наука не йде в голову без дрюка.
294.
Крути
мозгами!
295.
Вічно
він задніх пасе.
296. Йому скажи, покажи, ще і в рот положи!
297. В рот положи та ще і розжуй.
298.
Ні в зуб
ногою.
299.
Знає назубок.
300.
Чиє б мичало (нявчало), а чиє б і мовчало. – чуте від Лазоренка Івана
Савича
301.
Воно то
конєшно, ну шо ж. – чуте від
Пошивайла Миколи Трохимовича
302.
Ти ще не бачив смаленого вовка. – чуте від Сеника Володимира
Андрійовича
303. В тебе вовчі думки (додому хоче).
304. Любопитство аж розпирає!
305. Оце їхали-їхали та й приїхали...
306. Змішав грішне з праведним.
307.
Не можеш
двох слів зв’язать.
308.
Толком не розібрався,
тільки по вершкам похапав.
309. Де твої сіркові очі? – чуте від Козел Ліди Семенівни
310.
Наша пісня гарна, нова, починаймо її знову. – чуте від Покасовської Віри
Михайлівни
311. Йому ведмідь на ухо наступив.
312. Будеш волам (коровам) хвости крутить! (як погано вчитимешся).
313.
Тобі його за плечима не носить (про знання,
вміння).
314.
Підобрав ключик до серця (зумів знайти підхід).
315.
О,
аж на ногах повищала (після якоїсь
похвали)! – чуте
в школі
316. За одного вченого десять невчених беруть (дають).
317.
Заочно вчиться
– як через скло цілуваться. –
чуте від Кривозуба Івана
Дмитровича
318. Хто на шо вчився. – чуте від Петрович Галини Григорівни
319. Вік учись, а дурнем помреш.
СХВАЛЬНІ ОЦІНКИ
320. Іч, сидить, як гриб.
321.
Мале та
натоптувате.
322.
Кулик – невелик, а все ж таки пташка! – чуте
від Кулика Олексія Івановича
323.
Він –
рання пташка.
324. І ми не ликом шиті.
325. І ми не пальцем роблені.
326. Йому це (зробить), як раз плюнуть.
327. (Кого хочеш) заткне за пояс.
328. Парубок – як орел.
329. Тільки зірок з неба не знімає.
330.
Без
нього – як без рук.
331.
От кінь
з яйцями (про бідову молодицю)!
ПРО ВДАЧУ
(ХАРАКТЕР)
332. Думає, шо схватив Бога за бороду.
333. Привик жить на дурницю.
334.
Літає,
як скажений.
335.
Ти йому в очі сци (плюй межи очі), а він каже, шо
дощ іде.
336.
Без
його й вода не одсвятиться. – чуте від Огієнко Наталії
Махтеївни
337. Хазяйнує, як у себе дома.
338.
Його й ладаном не викуриш.
339. Ні стида, ні совісті.
340. Далеко піде, якшо міліція не остановить.
341.
Ради красного слівця не
пожаліє і отця.
342.
Ляпає язиком.
343. Триндить, як базарна баба.
344. Балака багато, а слухать нічого.
345.
В нього язик, як помело. – чуте від Петрович Галини
Григорівни
346. Він, як курка – одне яйце знесе, а сокорить на весь світ.
347.
Танцює під чужу
дудку.
348.
Пальці
вєєром, соплі пузирьом.
349.
Молодець
проти овець, а проти молодця сам вівця.
350. Впертий, як осел.
351.
Впертий, як сто
баранів.
352.
Він
такий, шо і в ложці води втопиться.
353.
Смирний, як
ягня.
354.
І мухи
не обідить.
355.
На ньому всі
їздять.
356.
На ньому всі, кому не
лінь, воду возять.
357.
Волочиться, як собачий
хвіст.
358. Шкодливий, як кіт.
359.
З нього, як з гуся вода.
360.
Не
бачить далі свого носа.
361.
З ним
каші не звариш.
362. Його вже не переробиш.
363. Це не (ім'я), а торба з дустом.
ПРО РОЗУМ, РОЗУМНОГО, ЗНАВЦЯ
364. Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
365.
Які
літа — такий ум!
366.
Шо голова, то й
розум.
367.
Скільки людей, стільки
й думок.
368. Людей питай, а свій розум май!
369.
Учиться ніколи не пізно.
370.
У сусіда ума не
позичиш.
371. Якби той ум спереду, шо тепер ззаду!
372.
Лучче з
розумним загубить, чим з дурним знайти.
373.
(Якоїсь
промашки) дурний не помітить, розумний не покаже виду.
374. Лучче нехай розумний полає, чим дурний похвалить.
375. Всі розумні заднім умом. – чуте від Петровича Миколи Івановича
376. Розумний, як твого батька діти.
377.
Краса
– до вінця, а ум – до кінця.
378.
По
одежі стрічають, по уму проважають.
379.
З його
люди будуть!
380.
В нього
є іскра Божа!
381.
Це –
розумного батька дитина.
382. І швець, і жнець, і на дуді грець.
383.
Знає
все, як старий (говориться про малого).
384.
Метикуватий (кмітливий,
розумний).
385.
В нього
руки на всі штуки.
386.
Він
такий, шо і з вареного яйця курча висидить.
387.
Він
на тому собаку з'їв.
ПРО ДУРНЯ
388. Дурних не сіють, не жнуть – вони самі родяться.
389.
За дурними не треба в Київ їхать, їх і тут
повно.
390.
На
наш вік дурних хватить.
391.
Дурний,
як пень.
392. Дурний, як довбня.
393. Дурне, як вівця.
394. Дурне, як курка.
395.
Дурний, аж гуде.
396.
Дурний,
як сало без хліба.
397. Дурний, як пробка, а голова, як коробка.
398.
Дурний,
больний і в сраку ранений.
399.
Здоровий (тобто
великий), а дурний.
400.
Наша
дура више всєх.
401.
Волос
довгий, а ум короткий (про жінок).
402.
Ліва рука
не знає, шо робить права.
403. Добра кума, тільки ума нема.
404.
Високий
до неба, а дурний, як (не) треба.
405.
Дурний-дурний, та
хитрий.
406.
На голові густо, а в
голові пусто.
407.
Один
розумний, а другий – ще розумніший!
408.
Дурна,
як ступа.
409.
Носиться, як (дурень) з писаною
торбою.
410.
Виглядає, як дурень з
кукурузи.
411.
Ума, як у ракушки. – чуте від Клименко Ніни Іванівни
412.
Притирений, приторможений, приморожений на морозі,
пришелепкуватий, чумний.
413.
Він
якийсь не ввесь.
414. З-за угла мішком намаханий (прибитий).
415.
Без царя
в голові.
416.
Пусти-вирвусь! (про осіб «без даху»)– чуте від Петрович Галини Григорівни
417.
Олух
царя небесного!
418.
В голові
не хватає клепки (чи просто у нього не хватає).
419. Ум за розум зайшов.
420. Шарики за роліки зайшли.
421. Криша поїхала.
422.
Немає
смальцю в голові.
423. Нема ума – ні купиш, ні позичиш.
424. Дурному свого ума не вставиш.
425.
Нема ума – щитай каліка.
426.
Ні ума, ні хвантазії.
427. Сила є – ума не нада!
428.
Говоре – уші в’януть.
429.
Язик довгий, ум
короткий.
430.
Розумна голова, та
дурному попалась.
431.
З дурного ума!
432.
Дураку
закон не писаний.
433.
За
дурною головою і ногам нема спокою.
434. Застав дурного Богу молиться, то він і лоба розіб’є.
435. Дурному не скучно й самому, сидить та регочеться.
436. Кому шо, а дурному – гуркало! – чуте від Петрович Галини Григорівни
437. Світи, жінко – надумався! (про яку-небуть дурну пропозицію)– чуте від Петрович Галини Григорівни
438.
Лучче буть дурним, чим кучерявим.
439.
Під
носом зійшло, а в голові і не сіялось.
440.
Оженився
дурний, та й взяв дурнувату, та не мали, шо робить, підпалили хату.
441.
В
порожній бочці дзвону багато.
442.
Дурень
думкою багатіє.
443.
Ділять шкуру невбитого
ведмедя.
444. Дурний-дурний, а в люди вибився.
445.
Дурак
красному рад.
446.
Не дурна, но дурному брат! – чуте від Огієнко Наталки
Махтеївни
447. Дуракові недороблене не показують. – чуте від Кривозуба Івана Дмитровича
448. З дурнем заведешся (зчепишся) – сам дурним станеш.
449. З дурнем останній розум загубиш.
450. П’яний проспиться, дурний – ніколи.
451.
Розумний не все каже, що знає, а дурний не все
знає, шо каже.
452. Дурень на дурні сидить і дурнем поганяє.
ПРО
БУВАЛОГО
453. То – стріляний горобець!
454.
Знає,
почім фунт лиха.
455. Цьому пальця в рот не клади – одкусить ( або: одхватить руку по лікоть).
456.
Він тертий
калач!
457.
Спробував на своїй шкурі.
458.
Бував у бувальцях.
459. Йому і чорт не брат.
460.
Старого горобця на полові не обдуриш.
461.
Старий
кінь (віл) борозни не спортить.
462.
Уміння за поясом не
носить.
463.
Він їм в
зуби не дивиться!
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД:
ВРОДА
464. Гарненьке, як янголятко.
465. Нічогенька (про симпатичну дівчину).
466. Гарна молодиця, справна.
467.
Гарна, як квітка.
468.
Як
картинка.
469. Така гарна, як намальована.
470.
Як
писанка.
471. Візьмеш в руки – маєш вещ.
472.
Куди
твоє криве ружжо (захоплення)!
473.
Можна з
віника вбицця (захоплення)!
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД:
НЕ-ВРОДА
474.
Красива, як свиня сива! – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни
475.
Гарна,
як пугало в огороді.
476.
З лиця воду не пить.
477.
Ні кожі, ні рожі.
478.
Нема за
шо оком зачепиться.
479.
(На вид) як кікімора!
480.
Як тіфозний.
481.
Як
вириганий.
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД:
ГОЛОВА ТА
ШИЯ
482. Шия, як мотузок. – чуте від Петровича Миколи Івановича
483. Шия, як у теляти хвіст.
484.
Шия, як у
жирахви.
485.
Шия, хоч
обіддя гни.
486. Голова, як казанок!
487. Голова, як довбня.
488.
Лисий, як бубон.
489.
Лисий, як
коліно.
490.
Лисина,
хоч на коньках катайся.
491.
На дурній голові і волос не росте. – чуте від Колодяжного Аркадія
Омеляновича
492.
Таку пачку од’їв!
493. Морда, як решето.
494.
Морда
кирпича просить.
495.
Красний, як рак.
496.
Як кров з молоком.
497.
Рябий, як
гороб'яче яйце.
498. Рябий, як зозуля.
499. Рот до ушей.
500. Зуби, як у коняки.
501. Уші, як вареники.
502. Ніс, як картошина!
503. Ніс, як у чаплі.
504. Соплі аж поза уші.
505. Очі сині, як волошки.
506.
Очі, як у жаби.
507. Один глаз на Кавказ, а другий на Сєвер.
508. Брови, як шнурочки.
509. Борода, як у цапа.
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД:
ВОЛОССЯ ТА ЗАЧІСКА
510.
Волосся,
як вороняче крило.
511.
Чорне, як
циганча.
512. Чуб, як в їжака.
513. Волосся, як дріт.
514. Волосся, як шовк.
515. Кучерявий, як баран.
516. Коса, як праник.
517. Кіски, як мишачі хвостики.
518.
Засмоктана, як курка!
519. На голові як курі греблися.
520. На голові, як на Тарасовій хаті.
521. Заріс, як піп.
522.
Зачіска
«дощ іде, а ми скирдуєм».
523.
Зачіска «я у мами дурочка».
524.
Зачіска «нас бомбілі в сорок пєрвом».
525.
Зачіска
«я спала з ведмедем».
526.
Зачіска
«я упала з самосвала, тормозила головой».
527.
Зачіска
«взрив на макаронній фабриці».
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД:
СТАТУРА
528. Справненька (про фігуру, комплекцію).
529. Легка, як пір'їнка.
530. Як оса (тонка талія).
531. Малий, як опецьок.
532. Високий, як каланча.
533.
Здорова, як корова!
534. Здорова, як кобила.
535.
Здоровий,
як кабан.
536. Здоровий, як бик.
537. Здоровий, як бугай.
538.
Товстий,
як кабан.
539. Товста, як корова.
540. Товста, як діжка.
541. Талія, як балія.
542. Цицьки, як ворочки.
543. Плоска, шо доска.
544. Рівний, як струна.
545. Худа, як тріска.
546. Кожа та кості.
547.
Худа, аж живіт до спини прилип. - чуте від Рокитянського Петра
Миколайовича
548.
Худий,
як драбина.
549.
Худий, аж
ребра світяться.
550.
(Худий)
як скелет.
551. Худий, як тріска.
552.
Худий -
одні ребра стирчать.
553.
Такий
худий, що через живіт спину чуха.
554.
Склад
костєй і кружка крові.
555.
Кістками
торохтить.
556.
Були б кістки, а м'ясо наросте.
557. Ноги, як у журавля.
558.
Ноги, як
у кавалєріста.
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД:
ВБРАННЯ
559. Наяхтьорилась (у значенні нафарбувалась).
560. Вирядилася, як сімнадцятка.
561. Вирядився, як на свайбу.
562.
Кудись
наґоґошився. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни
563. На ньому все мигтить. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни
564. Сидить (костюм), як влитий.
565.
На
собаку мале, на кота велике. – чуте від Огієнко Наталки Махтеївни
566. (Виглядає в чомусь) як свиня в наритниках.
567.
(В
головному уборі) як свиня під лопухом.
568.
(Йому,
їй шось) іде, як корові сідло.
569. Як блоха в скафандрі.
570. Понатягувала на себе, як капуста.
571.
Як
Попандопало (опудало).
572. Розхристаний.
573. Голий, як срака.
574. Обідраний, як старець.
575. Батько їхав і ворота не закрив (як у кого ширінька розстебнута). – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни
576. Одягнув сраним наверх.
577. Сам на себе не схожий!
578.
І рідна
мати не взнала б.
ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД:
ЧИСТОТА
579.
Гляди,
сорока вкраде (тобто такий чистий,
аж білий)! – чуте
від Огієнко Наталки Махтеївни
580. Замурзався, як порося.
581.
Замурзаний, як марасуда. – чуте
від Пархоменко Анастасії
Тимофіївни
582. Грязний, як свиня (як чорт, як сатана).
ПРО СМАКИ
583.
На вкус і цвєт товариша
нєт.
584.
Кому
наравиться піп, кому попадя, а кому – попова дочка.
585.
Кому як
повітка, а мені, як квітка.
586.
Кому добрий кавун, а
кому і свинячий хрящик.
587.
Кожен
по-своєму з ума сходить.
588.
Старий хоче спать,
молодий – гулять.
589.
Кожен
(чорт) в свою дудку грає.
590. Кому шо, а курці просо.
591. Я йому «стрижене», він мені – «голене».
592. Муляє очі.
593.
«– У каждого свій вкус», сказав ідус,
цілуя в сраку обізяну.
СПРАВИ ЛЮБОВНІ
594. Б’є клинці.
595.
Стріляє
очима.
596.
Пускає
бісики.
597. Пристав, як реп’ях.
598.
Не дає
проходу.
599. Страсті рвуть на часті.
600.
Од
горшка – три вершка, а цілувацця лізе.
601. Книжки в сумці, а п... на думці.
602.
Шось
хочу, а кого – не знаю.
603.
Розпустила Дунька коси, а за нею всі
матроси, розпустила Дунька
лєнти, а за нею всі студєнти.
604. Куди піти, куди податься, кого найти, кому оддаться?
605. Як не бачу – душа мре, як побачу – з душі пре.
606. На ловця і звір біжить!
607.
Дивиться, як кіт на
сало.
608. Поглядає, як вовк на ягницю.
609.
Втелющився.
610.
Витає в небесах.
611.
Од щастя на сьомому небі.
612. Аж дух перехопило!
613.
Чого дивишся? Очі поламаєш!
614.
Стоїть,
як у вовка на морозі.
615. Дівчата, яка з вас не почата?
616.
У неї вітер в голові.
617.
Слабка
на передок.
618. Танці-шманьці-обжиманьці.
619.
Я вас
люблю, я вами дишу, я вам зроблю малого Гришу.
620. Не буде діла, сказала біла.
621. Кіна не буде, кінщик напився.
622. Не милься, бриться не будеш.
623.
Як усім давать, поламається кровать.
624.
Не дала – не дуже
й хотілося…
625. Розійшлись, як в морі кораблі.
626. Не поймав – так хоч зігрівся!
627.
Хто кого
лупить – той того любить.
628.
Добрався,
як вовк до кошари.
629.
Сивина в бороду, біс в
ребро.
630.
Як гляне – серце
в’яне.
631. Руки холодні – зате серце гаряче. Руки гарячі – значить, серце холодне.
632. Жени природу в двері, а вона у вікно влізе.
633.
Кров не вода, а серце
– не камінь.
634.
Силою не будеш
милою.
635.
Любов зла, полюбиш і
козла.
636. Припав, як муха до меду.
637. Любляться, як голубки.
638. Пустила козла в огород!
639.
Реакція
є, діти будуть.
640. (Пузо) вітром надуло.
641.
Пузо вище носа.
642. В пелені принесла.
643.
От і роби після цього людям добро.
644.
Він мене прогнав,
так я не схотіла.
645.
Всі
раді, шо в Химки хлопчик. – чуте від Пархоменка Григорія
Тимофійовича
646.
Чий бичок не плигав, а телятко – наше.
647.
Стид
– не дим, очей не виїсть.
648. На запитання «На кого схожа твоя дитина?» мати-одиначка відповідає «Сама на себе, а срака – на тебе!».
649.
Не одкладай роботу на суботу, а любов на
старість.
650.
Стару любов іржа не
бере.
ПРО ОДРУЖЕННЯ
651.
Дівочий
вік — як маків цвіт.
652. За вибірки Бог дасть перебірки. – чуте від Пархоменко Віри Тимофіївни
653. Засиділася в дівках.
654.
Хоче заміж, аж
труситься.
655. Добра дівка тільки тоді хату мете, як старости йдуть.
656.
Найкраща
дівка – засватана.
657.
Кажна птиця найде свого
Гриця.
658.
З красивого лиця води
не пити.
659. Тоді (він) буде жениться, як бики почнуть телиться.
660.
Тебе
женить? Хіба дрючком кругом хати!
661.
Якби
шия, а ярмо найдеться. – чуте від Огієнка Дмитра
Миколайовича
662. Хоч і сова (наречена), аби з другого села. – чуте від Пархоменко Людмили Омелянівни
663.
Вибирай
жінку не в хороводі, а на огороді.
664.
Як дівка – на всю улицю, як баба – на всю
піч.
665. Заарканив.
666. Захомутала.
667.
З Богом,
Парасю, коли люди трапляються.
668. Отбехкали свайбу (тобто відгуляли).
669.
Нехай ті
плачуть, шо заміж ідуть.
670.
Одрізана скибка (про
видану заміж).
671.
„Як його наказать?” -
Ожени його, він і сам пропаде.
672. Жінка перва од Бога, друга од людей, а третя од чорта.
673. Не плач, небого, шо йдеш за нього, хай плаче він, шо бере таке стерво в дім.
674. Сива, як вівця, а не йде за вдівця.
675. Ненадовго старий жениться – як не вмре, то жінка покине.
676. Є з ким їсти-пить, та нема з ким говорить.
677. Не з багатством жить, а з людиною.
678.
Од добра добра не
шукають.
679.
Була б Ганна
панна, якби не шестеро дітей.
680.
Нема
дурних, поженилися!
ПРО СІМ’Ю
681.
Як сім'я вмісті – так і душа на місці.
СІМ’Я: ЧОЛОВІК І
ЖІНКА
682. Козак на коні, а дівка на гівні (тобто, молода має бути значно молодшою за молодого).
683.
Поки не поберуться – любляться, а поберуться
– чубляться.
684.
Муж і
жона – одна сатана. – чуте від Огієнко Наталії Махтеївни
685. З гарної дівки – гарна й молодиця.
686.
Чоловік – голова, а жінка – шия, куди схоче, туди
й поверне.
687. Куди голка, туди й нитка.
688.
Хоч
ох, та вдвох!
689.
Які коні, такий віз, який їхав, таку й віз.
690. Шоб узнать чоловіка, треба з ним пуд солі ззісти.
691.
Та на
такого чоловіка (таку жінку) молиться нада!